Багато ми чули про Бога, в якого віримо, не мало і самі можемо інколи розповідати іншим про Нього. Можемо говорити про те яким Він є, що Йому подобається чи ні, можемо молитись до Нього, просити і т.д. І є в нашого Бога одна «скромна риса» – НАШ ГОСПОДЬ ВМІЄ ЧЕКАТИ..

І В ЦЬОМУ СВОЄМУ ЧЕКАННІ ГОСПОДЬ ВИЯВЛЯЄ СВОЮ ПРИРОДУ.

Він чекає на нас тоді, коли ми навіть не думаємо про Нього;

Він чекає, коли ми у нашому щасті забуваємо про Нього, чекає і тоді, коли нам прикро, коли нас болить, пече і валиться все з рук…

Господь вміє чекати навіть тоді, коли ми ранимо Його нашими гріхами, відрікаємось від Нього та зраджуємо Його.

І лише той, кого Господь дочекається, зможе відчути, ким Він є, бо в своїй тихій присутності Бог в нашому серці пояснить нам, ким є Він і ким для Нього є ми!

Лише той, хто наважиться прийти до Ісуса, відчує, як в Його присутності ми зможемо віднайти зміст та смак життя, навіть у великому стражданні та випробуванні!

Лише той, хто прийде до Бога, Який вміє чекати, зможе вилікувати всі свої рани.

Наш Господь не втомлюється ані чекати, ані прощати, питання лише в тому, чи ми хочемо Його знайти?!?…