Коли вирушаємо в якусь далеку подорож, то ми купаємось, щоб бути готовими до поїздки. Так само, коли ми приїжджаємо здалеку, ми теж ідемо купатись, і я, доню, саме тоді розумію, що це вже точно кінець цілої пригоди.

Йоан, який тут купає в річці Ісуса, купав не лише його, а й багатьох інших людей. Він казав, що настав час приготуватись до нової, великої подорожі разом з Богом, який от-от почне робити дивовижні речі. Люди які вірили Йоану приходили, щоб показати, що вони хочуть бути частиною цієї нової подорожі разом з Богом, дуже цього чекають, а щоб вирушити в неї, готові відмовитись від усіх інших подорожей які тільки можуть бути. Бо, щоб так йти з Богом, часто треба змінити своє життя. Пам’ятаєш, як Авраам мав йти далеко-далеко?

Так й Ісус. Він вірить, що настав час, коли Бог буде робити щось таке, чого ніколи ще не робив. Він приходить до Йоана, щоб показати, що він дуже хоче цього і готовий до цього. Коли Йоан миє Ісуса, дивовижні речі вже починаються. Бог показує, що завдяки Ісусу станеться таке, чого люди ще ніколи не бачили. Це, доню, воскресіння Ісуса.

Бо після того, як його мив-хрестив Йоан, Ісус теж міняє своє звичне життя і йде в небезпечну подорож, а дорогу Йому підказує Святий Дух. Подорож ця така складна, що всі думали, що Ісус заблукав. Але Ісус вірив Богу і слухав Його. І ми тепер теж можемо вирушити у подорож разом з Ісусом, проваджені Святим Духом.

Якось так я пояснював трирічній дитині хрещення Ісуса. Звісно, навіть враховуючи, що ми раніше говорили про воскресіння і Святого Духа, я не думаю, що це було достатньо зрозуміло для маленької дитини. Але завдяки ній, це точно стало зрозуміліше, принаймні трошки, для мене самого.

Принаймні намагатись пояснити щось дитині — найкраще випробування «на зуб» своєї віри і розуміння того ким є Бог і що він зробив.