о. Ігор Цмоканич
Впродовж останнього часу ми часто чуємо слова «карантин» і «пандемія». Але з’явилося ще одне слово, про яке дуже багато говорять за кордоном, але мало – у нас – «інфодемія». І дарма. Бо не такі страшні карантин і пандемія, як ціле цунамі цих коментарів і фальшивої інформації, яку вони викликали. Паніка і кількість фальшивої інформації зростають значно швидше, ніж кількість захворювань і летальних випадків. Тому потрібно дбати не тільки про особисту гігієну, яка є необхідною в умовах карантину, але також про інформаційну гігієну – що ви читаєте і де ви читаєте. Взагалі я раджу менше читати, особливо з неперевірених джерел і соціальних мереж. Слідкуйте за інформацією з офіційних джерел чи тих, які заслуговують на довіру, але нехай і її не буде забагато! Чому?
Кобра, перед тим, як напасти на жертву – ніби гіпнотизує її. Лев, щоб зламати бажання до спротиву, – ричить, щоб налякати жертву. Для багатьох з нас екран телевізора чи дисплей перетворилися на таке око кобри, в яке ми мимоволі занурюємося. Якщо постійно жити в цій інформації – все здається гірше, ніж воно є насправді. І тому заохочую присвятити час карантину значно важливішим речам!
Перейматися варто тим, що напряму залежить від вас саме в цей момент. Я не буду говорити очевидні речі, що потрібно ізолювати хворих, щоб вони не заражали інших. Але скажу, що це саме стосується соціальних мереж і нашого спілкування. Коли ми «розганяємо» фейки і «накручуємо» самі себе.
Займайтеся гігієною та ізоляцією, але також інформаційною! Те, що зараз відбувається – це не кінець світу чи кара Божа. Це виклик, який стоїть перед нами. Від нас залежить, як ми на нього відповімо і які висновки з нього зробимо. Очевидно, що наша безвідповідальність і надмірна емоційність, поєднана з поверховістю, можуть принести значно гірші наслідки, ніж поширення захворюваності коронавірусом.
До речі, варта послідкувати за тим, що відбувається, наприклад, в Китаї. Там вже майже немає нових заражень вірусом. Але після карантину в 10 раз зросла кількість розлучень. Очевидно, перебування на спільній площі ізоляції ці люди важко пережили. Тому нам потрібно зараз зробити все, щоб карантин не став для нас ударом і не зіпсував наші стосунки з іншими людьми.
Тому залишайтеся дома, але не марнуйте цей час! Заохочую Вас постійно чимось займатися. Моліться. Слідкуйте за богослужіннями онлайн. Читайте. Переглядайте добрі фільми. Але найбільше – спілкуйтеся між собою. Не закривайтеся тільки на собі. До речі – поцікавтеся хворими і одинокими сусідами.
В тому, що ми читаємо про коронавірус, є дві небезпеки: недооцінювати або переоцінювати ситуацію. Для того, щоб сформувати певне судження, – потрібно володіти усією інформацією. Зокрема, статистикою захворювання в певний період і т.ін. А поки не володієте певною інформацією – не спішіть із висновками. Не говоріть про те, чого точно не знаєте.
Ще раз заохочую усіх: дбайте не тільки про фізичну, але також про інформаційну гігієну. Поменше переглядайте новини. Якщо читати відвикли – дивіться документальні фільми чи класику, яка збагачує духовно. Слідкуйте за блогами священників, компетентних людей. Подорожуйте віртуально.
Скористайтеся тим часом найперше для того, щоб відновити стосунки з дорогими людьми.
Не панікуйте. Це не жах. Це виклик. Один з чергових викликів перед людством. До речі, ці виклики є частиною світобудови. Часто подібні пандемії спонукали світ змінюватися на краще, давали поштовх до чогось нового.
Я сподіваюся, що ця пандемія також буде для нас поштовхом щось переосмислити. Якщо ми самі себе не «накрутимо», якщо будемо більше довіряти Богові, приділяти увагу один-одному і виявляти більше відповідальності – все буде добре! Не переживайте!
о. Ігор Цмоканич
