Святкування навечір’я свята всіх святих у християнській традиції має дуже древні коріння.

У Римо-католицькій церкві святкування починаються у навечір’я 1-го листопада – власне Дня всіх святих, і тривають до 2-го листопада – дня, в який згадують душі всіх усопших.

Ходіння дітей, які випрошують солодощі, передягнених в костюми привидів, має трохи призабуте в наш час значення – прохання про молитву за душі померлих, які покутують свої гріхи, а тому все ще не світлі, а трохи спотворені.

У церквах візантійського обряду свято всіх святих святкують у неділю після П’ятидесятниці, з огляду на те, що святість дарується людям через причастя Святого Духа. Ми святі – бо є носіями Христа і храмами Святого Духа.

Але, окрім того, кожен християнин візантійського обряду, який тримав в руках молитовник, міг зауважити, що святкування пам’яті всіх святих і усопших у цій традиції святкують щосуботи. Не потрібно чекати до 1-го листопада, щоб вшанувати всіх святих і усопших. За святих можна подякувати і за усопших помолитися у кожну суботу впродовж року.

Тому, припинімо ‘священні війни’ за чи проти Геловіну. Святкуймо дар святості Христа і Святого Духа в своїх серцях і 1-го листопада, і щосуботи, і кожну мить свого життя. І хай Господь благословить усіх нас.

Апостоли, мученики і пророки,* святителі, преподобні і праведні,* що добре подвиг звершили і віру зберегли,* маючи сміливість до Спаса,* за нас його як благого моліть, молимося, щоб спаслися душі наші.

Зо святими упокой, Христе,* душі рабів твоїх,* де немає болізні, ні печалі,* ні зітхання,* але життя безконечне.

Як початки єства насадителеві творіння* вселенна приносить Тобі, Господи,* богоносних мучеників.* їх молитвами в мирі глибокому* церкву твою, громаду твою,* Богородиці ради збережи,* Многомилостивий.

Джерело: Нотатки Никодима