Неділя по славному празнику Вознесення Господнього у нашій Церкві присвячена пам’яті святих отців Першого Вселенського собору, який відбувся у Нікеї 325 р. Б.

Собор було скликано з метою вияснення суперечок щодо божественної природи Христа. Адже напередодні пресвітер Арій виступив із запереченням божества Христа, мовляв Христос – досконале творіння Отця, але не Бог. Отці Нікейського собору засудили вчення Арія як єретичне, а також уклали Символ віри, в якому ясно вказане божество Ісуса, який є «Світлом від Світла, Богом істинним від Бога істинного, родженим і несотвореним, єдиносущним з Отцем…».

Святкування пам’яті святих отців Першого Вселенського собору в часі між Вознесенням Христовим та Зісланням Святого Духа має своє особливе значення, адже вказує, як слід православно славити Бога. Христос вознісся на Небо і деякі Його послідовники уже почали сумніватись в Його божественній природі, адже божество Його укрите по вознесенні і зриме вірою у Святих Тайнах. Ті, що сумнівались у божестві Христа, не могли також співдіяти благодаті Духа Святого, адже відкинули Тройцю єдиносущну. Православне визнання віри стверджує натомість божество Христа і необхідність благодаті Духа.

«Собор святих отців, зібраний з усіх сторін вселенної, навчив про одне єство й природу Отця і Сина, і Святого Духа, і ясно передав Церкві богословське таїнство. Тому, з вірою вихваляючи й ублажаючи їх, кажемо: О божественний полче, богословні лицарі Господнього ополчення, осяйне сузір’я духовних обріїв, непорушні стовпи таїнственного Сіону, мирозапашні квіти раю, щирозлотні уста Бога Слова, Нікейська похвало, прикрасо вселенної! Моліться ревно за душі наші» (з утрені неділі свв. отців Нікейського собору).

Марія Ярема, Причаститися Слова