Олена Пєнязєва
Як часто ми відчуваємо свою недосконалість:
– робимо орфографічні помилки;
– не знаємо етикету та протоколу;
– буваємо “аж занадто” або “недостатньо”;
– розчаровуємо інших;
– не так виглядаємо;
– не так говоримо;
– не відповідаємо стандартам;
– можемо бути вискочками;
– або байдужими;
– можемо здаватися зухвалими;
– до чогось – не дотягуємо, а на щось – не заслуговуємо;
– про нас завжди можна сказати, щи ми – незрілі;
– що нас треба дистанціювати, щоби показати “наше місце”;
– що нас є за що критикувати;
– зрештою, ми можемо розчаруватися у собі, втратити віру в себе;
– вирішити, що просто не заслуговуємо на любов і не здатні ні на що;
– ми можемо навіть опустити руки та втекти…

Але наш Господь, Творець усього, що існує, трохи іншої думки про нас. І це перша гарна новина 

!











І коли б увесь світ засудив нас,
Він далі закликає нас до святості, а, значить, вірить, що ми можемо бути святими!

Всемогутній Господь ВІРИТЬ В ТЕБЕ І В МЕНЕ (Мт 5, 48; Левіт 20,7)
А я вірю в те, що каже Святе Письмо.
І ще – вірю словам Папи Франциска, які прочитала сьогодні. 


(EG, 151)
І я маю мрію: хай усі ці слова досягнуть кожного скривдженого серця, розвіють усі сумніви та страхи 

.


