Олена Пєнязєва
Як часто ми відчуваємо свою недосконалість:

– робимо орфографічні помилки;
– не знаємо етикету та протоколу;
– буваємо “аж занадто” або “недостатньо”;
– розчаровуємо інших;
– не так виглядаємо;
– не так говоримо;
– не відповідаємо стандартам;
– можемо бути вискочками;
– або байдужими;
– можемо здаватися зухвалими;
– до чогось – не дотягуємо, а на щось – не заслуговуємо;
– про нас завжди можна сказати, щи ми – незрілі;
– що нас треба дистанціювати, щоби показати “наше місце”;
– що нас є за що критикувати;
– зрештою, ми можемо розчаруватися у собі, втратити віру в себе;
– вирішити, що просто не заслуговуємо на любов і не здатні ні на що;
– ми можемо навіть опустити руки та втекти…

Але наш Господь, Творець усього, що існує, трохи іншої думки про нас. І це перша гарна новина ???!
?️Він обрав нас ще до сотворення світу (Еф 1,4)
?️Він полюбив нас, коли ми були ще грішниками (Рим 5,8)
?️Він назвав нас Своїми дітьми (2Кор 6,18; 1Йо 3,1)
?️Він має добрий план на кожного з нас (Еф 2,10)
?️Він виконає його до кінця (Фил 1,6)
?️Бо для Нього неможливого немає (Лк 1, 37)
?️Він ніколи не відпустить нашої руки (Йо 10,28; Втор 31,8)
?️Він обіцяє нам перемогу (Рим 8, 37)
І коли б увесь світ засудив нас, ?️Він далі закликає нас до святості, а, значить, вірить, що ми можемо бути святими!
Всемогутній Господь ВІРИТЬ В ТЕБЕ І В МЕНЕ (Мт 5, 48; Левіт 20,7)
А я вірю в те, що каже Святе Письмо.
І ще – вірю словам Папи Франциска, які прочитала сьогодні. ?
✍️“Від нас не вимагається бути непомильними,- вимагається радше, щоби ми завжди зростали, щоби жили глибоким бажанням удосконалюватися на шляху Євангелія і ніколи не опускали рук”.
(EG, 151)
І я маю мрію: хай усі ці слова досягнуть кожного скривдженого серця, розвіють усі сумніви та страхи ???.