Під час Всеукраїнської прощі до Зарваниці, яка відбулася  Глави УГКЦ Блаженніший Святослав традиційно відповідав на запитання молоді. Ця зустріч з молодими людьми – «Мудра молодь питає» ― є невід’ємною складовою цієї вже 10 прощі. Як у теперішній час не розчаровуватися, не втрачати надію і не занепадати у вірі? ― таким було одне із кількох десятків запитань, які надішли для Патріарха Української Греко-Католицької Церкви.

Що таке криза віри? Вірити ― це спілкуватися. Криза віри ― це криза стосунків. Коли ми когось не бачили довго, то повноцінно не спілкувалися. Це призводить до кризи стосунків. Найгірша криза виникає, коли слухаємо лише самих себе. Коли не вмію чути ближнього, а концентрую увагу лише на собі.

Пригадаймо, яка була криза між людьми, які перебували тривалий час на самоізоляції. Визріла велика небезпека ― домашнє насильство. Ми всі думаємо, як запобігати насильству, та коли з’являється криза стосунків із людьми, то настає також криза стосунків із Богом.

Криза ― це ситуація, коли треба робити важливий вибір. Те ж саме в умовах пандемії ― мусимо запитати себе, яке місце займає в моєму житті Бог. Чи я живу, відповідно до того, що вчить християнська віра. Часто ми віру використовуємо, як своєрідний захист. Хочемо використати навіть Бога, бо Він має задовільнити лише мої потреби. В таких обставинах маємо слухати один одного і є багато способів спілкування. Та коли є можливість ― треба зустрічатися.

Щоб пережити кризу віри треба плекати особисту молитву зранку і ввечері, молитися за всіх, хто перебуває в потребі. Шукати відповіді на питання, які болять. Давати Богові можливість говорити до нас. Ми так багато Богові говоримо, а нам треба навчитися слухати, що Він говорить. Момент мовчанки є дуже важливий. Господь говорить через обставини, інших людей, через Церкву. Вчіться читати молитовне Боже слово. Тоді разом зможемо перейти всі кризи.

Новітнім викликом стало служіння онлайн, бо ми не могли збиратися разом у Церкві. З’явився феномен: люди дивляться Літургію, як телепередачу. Це неправильний спосіб участі в Богослуженні. Навіть у час підпілля, коли слухали Службу з Ватиканського радіо, ми духовно були присутні ― молилися, робили знак святого хреста, а коли відбувалося освячення, то будо відчуття, що перебували там серцем і душею.

А сьогодні ми не тільки чуємо, а й бачимо. Коли берете участь у Службі Божій онлайн, робіть це так, ніби є присутніми у Церкві. Так єднаєтеся з подією.

Мене запитували, чи можна дивитися Літургію в записі. Ні! Шукайте наживо ― так відчуватимете момент і станете домашньою Церквою.

За матеріалами «Дивенсвіт»