У четвер, 8 липня, відбулася презентація молитовника для осіб з вадами слуху «Я молюся жестовою мовою», який містить переклад молитов «Слава Отцю…», «Отче наш» і «Богородице Діво». Молитовник підготувала Патріарша катехитична комісія УГКЦ у співпраці з особами з вадами слуху, сурдоперекладачами та богословами. Метою видання є узгодити жестову богословську термінологію та допомогти всім зацікавленим у релігійному вихованні й популяризації̈ культури та потреб нечуючих.

У презентації, яка відбулася у приміщенні конференц-залу Філософсько-богословського факультету, взяло участь понад 100 осіб, з яких понад півсотні – особи з вадами слуху.

Під час представлення с. Вероніка Донателло (керівник сектору катехизації для осіб з інвалідністю Католицької Церкви) наголосила на важливості участі людини з вадами слуху у житті Церкви, бо «маємо дуже багато служінь, в яких глуха особа може реалізувати своє покликання».

С. Вероніка поділилася власними думками та досвідом про важливість участі у Божественній Літургії людей з вадами слуху. На її думку, присутність на Літургії цих людей має важливе значення як і для них самих, так і для усіх інших людей у храмі. Адже тоді люди бачать красу жестової мови, пізнають її, а також особливості і відмінність самих осіб з вадами слухами. Залучаючи цих людей у життя Церкви, переконана сестра, ми також показуємо, що Христос звертається до усіх людей, не зважаючи на їх особливості чи фізичні обмеження.

Сьогодні у Католицькій Церкві в Італії вже є великий досвід праці з людьми з особливими потребами, зокрема з вадами слуху. Серед напрацювань окремо варто згадати видання та словники, у яких жестовою мовою передано актуальну богословську термінологію. Бачачи цю працю, люди з вадами слуху активніше включаються у життя Церкви. Зокрема, сьогодні маємо вже дияконів і богопосвячених осіб, які самі є людьми з вадами слуху, і знайшли своє покликання у Церкві.

Варто зауважити, що с. Вероніка походить з родини нечуючих, тому питання потреб і можливостей цих осіб, а також їх участь у житті Церкви є для неї дуже знайомим і важливим.

О. Любомир Мостовий (директор Львівської спеціальної школи Марії Покрови, яка від 1830 року безперервно працює із глухими дітьми) підкреслив глибоку релігійність осіб з вадами слуху, показав присутнім театралізовану Хресну дорогу жестовою мовою, пісні учнів школи жестовою мовою та запросив присутніх на освячення каплиці у приміщенні школи.

На презентації виступили о. Михайло Феньканін (директор центру душпастирства осіб з вадами слуху «Надія») та п. Олена Зуєнко (сурдопедагог та вчитель української жестової мови). Також були присутніми співзасновники Першого галицького товариства глухих «Надія» Тарас Бала та Зіновія Малюга, о. Олег Плішило, студенти із Одеси, Дрогобича, Донецька, Києва, Львова.

Фаховий переклад на жестову мову забезпечив п. Юрій Табака.

На YouTube Патріаршої катехитичної комісії у вільний доступ викладено відеопереклад молитов, які містяться у книзі «Я молюся жестовою мовою».