Минув травень – місяць особливого почитання Богородиці. Він відкрив час активних літніх прощ до відпустових місць, більшість з яких присвячені Діві Марії.
А які найбільші Богородичні центри вам відомі та що ви про них знаєте?
Пропонуємо огляд найбільших з них.

1. Люрд (Франція). 

Завдяки об’явленням Матері Божої в 1858 році місто Люрд стало Богородичною митрополією світу.
Історія Люрду почалася всередині ХІХ ст., коли 11 лютого 1858 року дівчина Бернадетта Субіру, що походила з убогої сім’ї мірошника та пралі, збираючи з двома дівчатками хмиз на околиці селища, випадково опинилася перед гротом у скелі Массаб’єль. Саме тут, у невеликій печері, дівчинці зненацька з’явилася світла Панна, вбрана у білі одежі та блакитний пояс, яка відтак впродовж декількох місяців із невеликими перервами з’являлася їй на цьому місці 18 разів.
«Пані» (Богородиця) сказала до Бернадетти: “Йди до священиків і скажи їм, щоб збудували на цьому місці каплицю, бо я хочу, щоб воно стало місцем ласки для людей”.
На дев’ятий день об’явлень, на прохання Пречистої, Бернадета відкрила джерело, яке існує і сьогодні. За структурою джерело природне, вода до нього тече з Піренейських гір. А за духовним значенням – чудотворне.
Бернадетта боялася, що постать світлої жінки бачить тільки вона, тому попросила Панну назвати їй своє ім’я. Безліч разів на це прохання дівчина отримувала лише теплий усміх на вустах Незнайомки, проте одного разу виразно почула слова: «Я є Непорочне Зачаття».  Кожне слово з вуст світлої Панни, в якій упізнали Пресвяту Богородицю, Бернадетта передала людям: Божа Мати закликала до постійного і ревного покаяння, просила молитися за нерозкаяних грішників, заповіла на місці свого об’явлення збудувати храм на Її честь і здійснювати тут молитовні процесії.
У наш час до цього святого місця щодня прибувають нескінченні потоки паломників, багато з яких пересуваються на візках і навіть на ліжках, нерухомі і немічні. Такої кількості обмежених недугою людей не побачиш більше ніде у світі, і тому Люрд – це також місце особливого християнського служіння – служіння хворим і немічним.

«Цитадель Життя та Надії»

Люрд складає цілий церковний комплекс – санктуарій Нотр Дам де Люрд, куди належать три базиліки: підземна базиліка св. Папи Римського Пія Х, нижня базиліка Святого Розарію та верхня – Непорочного Зачаття.
У 1933 році Папа Римський Пій Х проголосив Бернадетту Субіру святою. Невдовзі після Об’явлень на прохання Пресвятої Богородиці над гротом в скелі Массаб’єль був збудований санктуарій Нотр Дам де Лурд (Божої матері Люрдської), відомий також під назвою Домене.
Базиліка Непорочного Зачаття (або Верхня базиліка) була збудована ще в ХІХ ст., незадовго після визнання Церквою Об’явлення Діви Марії просто над гротом Массаб’єль.
Базиліка Розарію, збудована наче біля підніжжя базиліки Непорочного Зачаття в пам’ять про те, що Пресвята Богородиця, являючись св. Бернадетті, тримала в руках вервицю.
Щовечора, о 20 годині (за київським часом) від місця об’явлення до базиліки Вервиці вирушає урочиста молитовна процесія зі свічками на честь Божої Матері. Тисячі прочан із запаленими свічками в руках по спеціальній еспланаді прямують на площу перед базилікою Розарію. «Полум’яна процесія» в Люрді – видовищна і незабутня подія.
У базиліці Розарію в 1968 році була облаштована українська капличка спеціально для паломників із України. Також є греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці, яку збудували українські емігранти у Франції з благословення Патріарха Йосифа Сліпого та Папи Римського Івана Павла ІІ в 1980-х роках.
Ще однією особливістю Люрду є вулиці, позначені блакитною лінією. Саме цими вулицями св. Бернадетта щодня прямувала зі свого дому до гроту у скелі Массаб’єль, де на неї чекала світла Панна.
Під час свого останнього візиту 2004 року Іван Павло ІІ охарактеризував Люрд як «цитадель Життя та Надії».

2.Фатіма (Португалія)

Невеличка місцевість під назвою Фатіма знаходиться на відстані 130 км від столиці Португалії. Саме там проживали Лючія, Гіацинта та Франциск – троє дітей-пастушків, через котрих світ отримав вражаючу звістку із Неба. Спочатку їм тричі являвся Ангел Миру, навчаючи молитися та жертвувати свої малі прикрощі і страждання за навернення грішників. Він також продиктував їм молитву прославлення Пресвятих Дарів і навіть їх причастив.

Вперше Пресвята Діва з’явилася дітям 13 травня 1917 року і попросила дітей приходити на те ж місце 13-го числа щомісяця. Передане їм послання містило заклик до покаяння за щоденно скоєні гріхи, до молитви на вервиці в тих же намірах і до посвячення світу її Непорочному Серцю. При кожному відвідуванні найсолодша Діва наполягала на щоденній молитві на вервиці.
Фатімською таємницею називають видіння та пророцтва дані Дівою Марією під час третього об’явлення 13 липня 1917 року. Таємниця складається з трьох частин.
У першій частині Таємниці Богородиця показала дітям пекло. У другій частині Таємниці – говорила їм про почитання Непорочного Серця Марії, закінчення Першої світової війни, присвячення Росії Непорочному Серцю Марії; про можливий початок Другої світової війни та загрозу поширення комунізму по всьому світу.
« — Ви бачили пекло, куди йдуть душі бідних грішників. Щоб їх спасти, Бог хоче встановити в світі побожність до Мого Непорочного Серця. Якщо зроблять те, що Я вам скажу, спасеться багато душ і настане мир!”, — сказала Богородиця фатімським пастушкам.
Третя частина Таємниці говорить про переслідування християн у XX столітті та замах на Папу Римського.

«Не припиняйте молитись на вервиці, – говорила дітям Богородиця – бо лише тоді закінчиться війна та настане мир. І не ображайте більше Бога, бо люди і так вже занадто образили Його».

1930 року Католицька церква офіційно визнала ці події як диво й одкровення, яке не суперечить доктрині.  

 3. Ченстохова (Польща)

Найбільшою Богородичною Святинею Польщі є Ясна Гора у Ченстохові, яка вже понад 600 років сіяє тисячами чуд і благодатей.
Ясногірський монастир славиться насамперед чудодійною іконою Богоматері, яку у Польщі називають Ченстоховською і Чорною Мадонною. 1382 року отець Владислав Опольчик привіз ікону до Польщі і віддав під опіку згромадженню паулінів. Історія Ясногірського образу Матері Божої така: ймовірно, намалював її св. Євангеліст Лука на дошці столу, яким користувалася Найсвятіша родина в Назареті.
Ясногірський санктуарій розташований на пагорбі висотою 293 м. Духовний комплекс належить монашому ордену паулінів, яких зараз проживає там близько ста. Монастирські будівлі оточені з трьох сторін парком, а з четвертої до них веде великий сквер, який у дні великих свят заповнюється паломниками. Крім каплиці Богоматері, місця комплексу складають Хресна дорога у монастирському парку та численні каплиці.
Через темний відтінок обличчя Марії ікона також відома як «Чорна Мадонна». Чорну Мадонну вважають заступницею та покровителькою, їй завдячують військовими перемогами.
Є версія, що під час одного нападу гусити порізали чудотворну ікону. Сліди від шабель залишили шрами на обличчі Божої Матері. Ікону довелося перемальовувати.
Свого часу Ясногірський монастир став символом опору Речі Посполитої проти шведської навали, чим надихнув країну на спротив.  Образ Матері Божої Ченстоховської мали на своїх кірасах лицарі елітної кавалерії Речі Посполитої – крилаті гусари.
Кожного року Ясногірський санктуарій відвідує 5 мільйонів паломників — не лише з усієї Польщі, але й з усього світу, в тому числі й з України.

 4. Ля Салет (Франція)

Санктуарій Notre-Dame de La Salette  (Ля Салет) знаходиться в серці французьких Альп.

1846 року у Французьких Альпах двом дітям явилась Богородиця. Її перші слова були
“Підійдіть до мене діти, не бійтесь, я тут, щоб сказати вам велику новину”. Богородиця просила їх розповсюдити по всьому світу прохання про відмову від гріха та навернення до її Сина. З цього часу маленьке село Ля Салет стало всесвітньо відомим місцем паломництва.
– Не бійтесь. Підійдіть до мене, діти мої… – голос, повен ніжності й тепла, притягував магнітом…Діти спочатку не усвідомлювали, що говорили з Дівою Марією. Вона була вбрана в одяг, подібний до того, в якому ходили жінки того краю, але на плечах мала тяжкий ланцюг, а на шиї – менший, на якому був великий хрест із розп’яттям і лещатами ліворуч та молотком праворуч. Богородиця розповіла дітям про страждання, людський непослух, майбутні біди та потребу щирої молитви.

«Я дала вам шість днів для праці, сьомий же залишила собі, але ви не хочете його мені віддати. Саме це, власне, робить руку мого Сина такою важкою».

Діва Марія попросила переказати її слова “всьому моєму народові” і зникла так само несподівано, як і з’явилась.
Звістка про цю неймовірну подію зі швидкістю світла розлетілась по всіх околицях. Прості люди і поважні чиновники, слухаючи цю дивну розповідь, мимоволі заливалися слізьми. На місці появи люди почали отримувати зцілення й незабаром спеціально скликана католицька комісія визнала це об’явлення правдивим. Майже одразу після цього, 1851 року, на горі Ля Салет розпочалось будівництво базиліки Богоматері.
Відтоді посеред гір на висоті 1800 м виріс цілий комплекс – санктуарій Нотр-Дам де Ля Салет, паломницький дім, де живуть як паломники, так і волонтери, а також заснувалось монаше Згромадження Отців Місіонерів Салетинів.
Ватикан побачив великий зв’язок між об’явленнями в Люрді, Фатімі та Ля Салеті. Усюди Діва Марія просила людство про навернення та покаяння.

5. Меджугор’є

Невеличке хорватське селище в Боснії, яке розташоване біля підніжжя двох гір – Крживаца і Подбрдо, звідки його назва Меджугор’є, на початку 80-х років стало місцем об’явлення Пресвятої Богородиці. Саме тут 24 червня 1981 року, у свято св. Йоана Хрестителя четверо підлітків, що вийшли погуляти на околицю села, побачили сяючу жіночу постать з дитиною на руках. На другий день на цьому ж місці світла Панна відкрила дітям (тоді їх було вже шестеро) своє ім’я: «Я – Благословенна Діва Марія, Матір Ісуса».
Із 1987 року об’явлення Діви Марії відбуваються щомісяця, 25 числа. Декого з візіонерів Діва Марія відвідує щодня. Божа Мати відкриває їм таємниці, що стосуються їхнього власного життя, життя парафії, до якої вони належать, та цілого світу.
У квітні 1991 році Церква офіційно визнала Меджугор’є місцем молитви і дозволила приватні відвідини святині.
Послання Пресвятої Богородиці, які вона відкриває тільки кільком візіонерам, перекладені різними мовами, розлетілися по всіх куточках землі. Це сповнені безмежної любові, співчуття й підтримки заклики молитися за мир, чинити вчинки милосердя, щодня, в кожній буденній справі, смиренно і радісно слідувати за Христом. Слова «мир» і «любов» найчастіше звучать із вуст Діви Марії в Меджугор’ї, це – найголовніша умова спасіння.
На горі Подбрдо, яку називають Горою Об’явлень, на місці, де Діва Марія вперше явилася дітям, у 2001 році була встановлена і освячена білосніжна мармурова статуя Божої Матері – Цариця Світу. І вдень, і вночі на цьому місці моляться паломники. Щонеділі о 16.00 прочани збираються тут, щоб помолитися на вервиці.
На горі Крижевац (місце об’явлення) встановлений хрест на честь 1900-ліття розп’яття Христа. Сюди провадять стації Хресної дороги. З 1934 року тут служиться Служба Божа у першу неділю після свята Різдва Богородиці (свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього).
Меджугор’є справедливо називають місцем, де Небо дозволяє торкнутися себе. Сама Божа Мати в одному з об’явлень закликала всіх прибути на молитву в Меджугор’є, щоб отримати благодаті, які Вона прагне подарувати тут кожній людині.

6. Марія-Повч (Угорщина)

Марія-Повч – невелике містечко на території нинішньої Угорщини. Це також один із найвідоміших паломницьких центрів Західної Європи. Тут, у греко-католицькому василіянському монастирі св. Михаїла зберігається чудотворна ікона Матері Божої Повчанської, яку греко-католики Закарпаття вважають покровителькою свого краю.
У ХVІІ ст. селянин Лаврентій Гурт придбав і подарував образ Богородиці церкві в с. Повч. А вже 4 листопада 1696 року під час Богослужіння у місцевій церкві з очей Пресвятої Богородиці потекли сльози. Чудо сльозіння тривало з невеличкими перервами понад місяць.
Наступного року ікону, визнану чудотворною, перенесли до катедри св. Стефана у Відні, де вона перебуває досі. Залишена в селі копія цієї ікони також заплакала. Сталося це триста років тому, на початку серпня 1715 року. Втретє копія цієї ікони плакала 110 літ тому, наприкінці 1905 року.
У сумний темний період, коли в Україні, Словаччині та Румунії Греко-Католицька Церква не могла вільно діяти, духовною домівкою для греко-католиків цих країн стала Марія-Повч.
Майже 250 років тому на цьому місці отці-василіяни  прибули із Закарпаття і заснували поряд із церквою монастир та опікувалися чудотворним образом у Марія-Повчі. Та 1950 року комуністична влада Угорщини вигнала ченців з обителі. Багато з них виїхали до США. Тільки поодинокі вже старші угорські василіяни дочекалися дозволу на відновлення монастиря.
У 1848 році Папа Римський Пій ХІІ надав церкві в Марія-Повчі статус базиліки (між іншим, в Україні такий статус має лише Львівський кафедральний собор св. Юра).
У 1991 році Маріяповчанську базиліку відвідав Святіший Отець Іван Павло ІІ.
Вчетверте сльозіння повторилося 1917 року. Після візиту св. Йоана Павла ІІ у 2001 році створено сучасні умови для прийому паломників з усієї Європи, зокрема, для прощ лікарів, студентів, національних груп. Перед чудотворним образом у храмі моляться також римо-католики. Марія-Повч увійшла до Марійного європейського зв’язку, що об’єднує 20 найбільших відпустових місць Європи, які присвячені Пресвятій Богородиці (серед них — Фатіма, Ченстохова, Зарваниця).

Джерела:  https://pilgrimage.in.ua/ , https://credo.pro/,
Sanktuaria Europy (Vademecum pielgrzyma) ks.Czesław Konwent