Про метод молитовного читання Святого Письма, його особливості, організаційні моменти, етапи та правила проведення розповідає відповідальна за біблійний апостолят у Львівській архиєпархії, викладач УКУ пані Марія Хома.
Молитовне читання Святого Письма – це найпростіший метод зустрічі з Божим Словом, який підходить як початківцям, так і вже практикуючим християнам. Найважливішою умовою його проведення є довіра – ми маємо довірити Святому Духові діяти в нас. Учасники молитовного читання у своїх спільнотах через молитву, читання і слухання Святого Письма відкриваються на особисту зустріч з Господом Богом. Практикувати цей метод можна для спільнотного та особистого читання Святого Письма. Також підтримку і силу для практикування цього методу читання Святого Письма парафіяльні спільноти можуть черпати з християнської сім’ї – своєї домашньої Церкви.
Кожен провідник може самостійно обрати метод читання Святого Письма, який буде практикувати парафіяльна біблійна спільнота для особистої зустрічі з Божим Словом. Це може бути метод молитовного читання, який ми зараз будемо розглядати, або, наприклад, Lectio Divina. Головне – усвідомлювати, що Святе Письмо – це фундаментальна пожива і можливість для спільноти згуртуватися навколо Божого Слова. Молитовне Читання приносить дуже серйозні і різні плоди, треба тільки з вірою до Нього підійти.
З чого ж розпочати підготовку до проведення молитовного читання у біблійному гуртку?
Розпочнемо з питань технічної підготовки організації зустрічі біблійного гуртка. На них не варто занадто акцентувати, тому що технічна підготовка – не головна, а допоміжна умова проведення зустрічі. Але й вона при можливості неодмінно мусить бути. Найголовнішим, звичайно, є Святе Письмо. З допоміжних засобів варто подбати про наявність свічки або лампадки, ікони або хреста, рушника і ладана. http://pcc.ugcc.org.ua/?p=22962
Під час молитовного читання ми зустрічаємося навколо Божого Слова, введені Духом Святим і через Духа Святого намагаємося відкритися в повноті, щоб почути, що Господь Бог говорить нам через Своє Слово. Тут варто наголосити на тому, що навіть відомі професори, викладачі біблійних наук з великим трепетом ставляться до Божого Слова, бо розуміють, що екзеґеза не всесильна і багато що можна зрозуміти духом і через Духа Святого. Хоча навчання, звичайно, заохочується, бо є дуже важливим аспектом розрізнення духів для розуміння того, що ти є введений справді Духом Святим.
Молитовне читання ми розпочинаємо, звичайно, з приготування і молитви. Саме читання може відбуватися, наприклад, в колі невеликої групи людей. Отож, спочатку – спільна вступна молитва («Царю небесний», «Отче наш» або інша обрана молитва), головна ціль якої – привести себе і учасників до свідомого розуміння і відчуття присутності між нами Ісуса Христа в Дусі Святому, який перебуває в серцях вірних.
Саме читання Слова Божого відбувається в три етапи.
Спочатку провідник обирає біблійний уривок і зачитує його сам або дає прочитати комусь з учасників групи. Тут варто зауважити, що учасники кожної групи попередньо домовляються, хто саме читає біблійні уривки тексту. У деяких групах усі три рази читає одна особа, у інших – різні особи. Деякі групи перший раз читають разом. Під час читання важливо тільки те, щоб кожен учасник групи мав перед собою Святе Письмо і самостійно слідкував за текстом у Біблії.
Під час першого прочитання (можливо, для когось це буде взагалі перше знайомство з текстом) потрібно зосередитися і сконцентруватися виключно на тексті і задати собі запитання:
«Що мене у цьому тексті вразило найбільше?».
Під час читання можна підкреслити певне речення чи словосполучення з уривку, щоб потім зачитати його вголос. Після прочитання важливо зробити дві-три хвилини тиші для роздумування. Далі провідник просить кожного поділитися тим, що його найбільше вразило в прочитаному уривку. Кожен з учасників може дати коротку відповідь, навіть декількома словами («Мене вразила дія…», «Мене вразила відповідь…», «Мене вразила поведінка…»). Найважливіше на цьому етапі – роздумувати виключно над текстом. Уникайте філософствувань, роздумів і довгих монологів. Тут потрібною є відкритість і готовність до ділення. Наголосимо ще раз – при діленні Словом достатньо відповідати коротким реченням. Слід звернути увагу на те, щоб під час усієї зустрічі учасники спільноти говорили від першої особи однини (Я, мене). Висловитися має кожен учасник спільноти, але якщо хтось не хоче, – примушувати неможна. Ці та інші організаційні моменти проведення читань багато в чому залежать від провідника, тому він має бути особою надзвичайно тактовною, добре відчувати ситуацію в спільноті. І в цьому йому, звичайно, допомагає Боже Слово.
Другий етап розпочинається повторним прочитанням того ж біблійного тексту. Тільки цього разу учасники групи повинні шукати відповіді на питання:
«Що Бог хоче мені сказати через цей уривок?».
Як правило, учасники групи знову будуть говорити про цю саму думку в тексті (подію, фразу), яка найбільше їх вразила під час першого прочитання. На цьому етапі кожен учасник неодмінно почує в собі якесь інше слово чи іншу думку. Варто наголосити, що Слово Боже взагалі нас дуже добре екзаменує. Під час ділення ми почуємо навіть те, чого і не хочемо чути. Про себе, про іншу людину чи певну ситуацію. Дуже важливо зуміти почути те, що Бог мені хоче сказати в даний конкретний момент. Тут знову варто звернути увагу на особу провідника – він має задавати тон усій зустрічі. Після обов’язкової дво-трихвилинної тиші провідник тактовно просить кожного поділитися своїми враженнями і відповісти на запитання: «Що Господь Бог хоче сказати мені особисто зараз, тут і тепер? Чого хоче навчити або перед чим застерегти?». Відповіді на ці запитання можуть викликати різну реакцію. Можливо, хтось з учасників відчує напругу або, навпаки, якесь радісне піднесення.
Під час третього етапу читання учасники групи роздумують над тим, як вони можуть відповісти Богові на те, що Він їм сказав.
«Якою є моя відповідь Богові на почуте?» – тепер має запитати себе кожен.
Тобто, перший етап – це Слово саме в собі; другий етап – що Слово хоче мені сказати?; і третій етап – що я хочу відповісти Богові?
Після двох-трьох хвилин тиші провідник розпочинає чергове третє ділення. Він просить учасників групи вголос поділитися своїми враженнями. Вони мають розповісти, що кожен з них хоче відповісти Богові (чи зробити) у відповідь на Його Слово.
Тут знову варто звернути увагу на використання під час відповідей особової форми звертання до Бога (я – Ти). Наприкінці важливо висловити подячну чи благальну молитву. (Я дякую Тобі, Боже…, Перепрошую Тебе, Боже…, Прошу Тебе, Боже…).
На завершення керівник може подати якийсь коротенький коментар. Інколи це дуже потрібно. Особливо якщо група має в цьому потребу. Але його підсумковий коментар, звичайно, має бути заохочуючим. Він не повинен нікого критикувати за висловлені думки. Слово Боже саме сформує кожного з нас і вплине на подальше наше життя. Власне з такою довірою ми приступаємо до читання Святого Письма.
Існують певні правила проведення молитовного читання, на яких варто наголосити:
- Під час молитовного читання дуже важливою є готовність спільноти поділитися власними духовними думками і переживаннями. Для багатьох груп, особливо для початкуючих, це дуже непросто, бо мова йде про щось дуже сокровенне, особисте. Але оце ставлення себе в присутність Слова робить нас відкритими на дію Бога в нашому житті. Тому важливо практикувати ці методи в нашому особистому житті. Особливо варто розпочинати з методу молитовного читання, який є найпростішим.
- Ділення під час зустрічей є виключно добровільним. Ми не маємо нікого змушувати озвучувати свої думки чи переживання.
- Важливо, щоб ніхто не коментував, не перебивав і не задавав запитання. Ці правила мають бути попередньо проговорені провідником групи, який сам має бути дуже тактовним, збудований мудрістю і Божим Словом. Він повинен вміти нівелювати певні складні моменти, які можуть виникнути в спільноті під час ділення. Це дуже важливо, бо на таких зустрічах кожен розповідає щось дуже особисте – свою відповідь Богові. Тому ніхто не має права коментувати, навіть провідник.
- Не можна нічого розголошувати з почутого під час ділення. На таких читаннях справді багато людей відкриваються. І те, що вони говорять, не можна розголошувати чи обговорювати з іншими в майбутньому.
- Молитовне читання в спільноті є дуже серйозною поживою для особистого духовного життя кожної людини, для особистого духовного досвіду і зростання в Бозі. Під час ділення люди відкриваються і кажуть досить несподівані речі. Потрібно зауважити, що, незважаючи на те, що всі почують один і той самий уривок тексту, кожного він вразить згідно власного життєвого досвіду і життєвої ситуації.
- Провідником біблійної групи може бути священик. І це дуже добре. Але до ведення молитовних біблійних спільнот також варто заохочувати і заангажовувати мирян, які справді читають Святе Письмо і живуть Божим Словом. Тут душпастир (парох чи настоятель) має проявити свою мудрість і віднайти особу, яка може провадити біблійні читання. Особу, яка б себе відкрила і проявила через ведення молитовного читання Слова Божого.
- Метод молитовного читання Святого Письма є дуже добрим прикладом творення парафіяльних спільнот. Він передбачає формаційну (євангелізація і катехизація), молитовну і спільнотну складову ділення досвідом.
- Тривале читання Святого Письма методом молитовного читання приводить спільноту до глибшої формації і служіння Церкві. Через деякий час після початку функціонування біблійного гуртка ми неодмінно побачимо, що в спільноті з’явиться бажання творити щось разом. Наприклад, хтось захоче допомагати конкретним групам осіб, турбуватися про дітей чи вдів. Плодами Слова будуть дуже цікаві і несподівані ініціативи. І Слово Боже тут є головним об’єднуючим елементом.
(Стаття на основі доповіді зі семінару «Особа провідника спільнот молитовного читання Святого Письма в парафії», який відбувся 27-28 лютого 2019 року (Львів-Брюховичі) в рамках Програми семінарів Патріаршої Катехитичної Комісії УГКЦ «Катехиза дорослих: біблійний апостолят».
Більше на тему Молитовне читання Святого Письма:http://pcc.ugcc.org.ua/?cat=99
Опрацювала Юлія Козіброда.