З глибокою радістю і приємністю подаємо сьогодні до Ваших вмілих рук і сердець переклад на українську мову важливого папського документу про Нову Євангелізацію «Радість Єванге-лія».
3-28 жовтня 2012 року Божого у Ватикані відбувалася XIII Загальна Асамблея Синоду Єпископів всієї Католицької Церкви на тему: «Нова Євангелізація для передавання християнської віри». Майже впродовж одного місяця єпископи та фахівці з богослов’я й інших церковних наук з усіх континентів разом молилися, студіювали, дискутували над різними вимірами емісійного завдання Церкви, яке їй доручив сам Христос: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28, 19-20). Як проголошувати Євангеліє Христове та передавати християнську віру у сучасному світі, відповідно актуальних викликів? Від Синоду Єпископів УГКЦ активну участь у Загальній Асамблеї брали Глава і Отець нашої Церкви Святослав (Шевчук), владика Тарас (Сеньків) та владика Діонісій (Ляхович).
Радість Євангелія – Evangelii Gaudium
Повна назва документу – Апостольське повчання «Радість Євангелія» Святішого Отця Франциска до єпископів, духовенства, богопосвячених осіб та вірних-мирян про проголошення Євангелія в сучасному світі.
Це перше Апостольське повчання Святішого Отця Франциска, папи Римського, опубліковане 24 листопада 2013 року як своєрідний підсумок проголошеного Вселенською Католицькою Церквою Року Віри.
Світ побачив цей важливий документ, який вважається програмою папи Франциска у свято Господа нашого Ісуса Христа, Царя Вселенної. Представлений він був 26 листопада 2013 р. У документі папа Франциск часто посилається на пропозиції Синоду, який відбувався в жовтні 2012 року; пропозицій було аж 58. Кожна пропозиція – це плід довгих дискусій, праці у групах над окресленою тематикою, прийнята більшістю голосів вкінці Синоду. Пропозиції Синоду були важливим орієнтиром для підготовки документу «Радість Євангелія». Потрібно, однак, підкреслити, що текст цього документу сягає значно ширших горизонтів.
Святіший Отець надає цьому документові особливих рис та принципів свого пастирського досвіду в Аргентині. Закликає Церкву прийняти надзвичайний час благодаті, щоб з вірою, переконанням, ентузіазмом та радістю почати новий етап на шляху євангелізації.
Продовжуючи викладене в документі про Звіщення Євангелії (Evangelii Nuntiandi) вчення Павла VI, папа Франциск ставить у центрі Особу Ісуса Христа, як першого проповідника, благовістителя, який сьогодні кличе кожного з нас брати з Ним участь у ділі спасіння (12). «Місіонерська діяльність є парадигмою всієї діяльності Церкви. Тому необхідно перейти «від душ пастирства на рівні звичайного збереження позицій до рішучого емісійного душ пастирства» (15). Закликає бути Церквою відкритою, місійною, чутливою на бідних, опущених, не залишаючи поза увагою всі інші сфери людського життя.
Апостольське повчання «Радість Євангелія» папи Франциска написано у світлі радості, щоб знову відкрити джерело євангелізації в сучасному світі, щоб окреслити шляхи та напрямки для пастирського завдання у найближчі роки. Заклик до віднаходження позитивного пророчого бачення реальності, не відвертаючи свого погляду від труднощів та викликів сьогодення.
Документ «Радість Євангелі» складається з ґрунтовного вступу (де окреслено мету, завдання та адресатів документу) та п’яти розділів, в яких папа Франциск викладає надійні основи для Нової Євангелізації:
- Місійне перетворення Церкви
- У кризі суспільного обов’язку
- Проголошення Євангелія
- Соціальний вимір Євангелізації
- Сповнені Духа благовістителі (Євангелізатори)
Євангелізація спрямована на пізнання та зростання у вірі, а це означає, що кожну особу та задум, що його Господь має стосовно неї, слід сприймати дуже серйозно. Кожна людина все більше потребує Христа, а євангелізація повинна ще більше заохотити цей ріст, щоб кожен міг сказати від усього серця: «Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал 2, 20). (160).
Читаючи документ, можна прослідкувати провідну думку, як золоту нитку, що поєднує розділи, яка є осердям Доброї Новини: «у самому серці Євангелія лежить життя в спільноті й турбота про інших. Зміст першої звістки безпосередньо впливає на моральний стан суспільства, і центральне місце в цьому займає любов. Прийняття першої благовісті, яка запрошує людину відкритися на любов Бога і любити Його тією ж любов’ю, що її Він сам дарує нам, викликає в нашому житті та в наших діях першу й основну реакцію: бажати, шукати і прагнути всім серцем добра для інших» (178). У цьому – джерело євангелізаційної дії. Бо ж якщо хтось прийняв цю любов, котра повернула йому сенс життя, то як зможе втримати в собі бажання поділитися нею з іншими?
У нашому катехитичному служінні благовість повинна звучати знову і знову: «Ісус Христос тебе любить, Він віддав своє життя, щоб тебе спасти, і тепер він живий поряд із тобою щодня, щоб просвітити тебе, щоб скріпити тебе, щоб визволити тебе» (164).
Франциск вселяє відвагу і закликає нас, попри нинішню кризу, дивитися вперед – у майбутнє, ставлячи знову хрест і воскресіння Христа як «знамено перемоги» (162).
«Радість Євангелія» підкреслює особливу материнську роль Пресвятої Богородиці у євангелізаційній місії Церкви. Вона – Матір, Зоря Нової Євангелізації і найкращий приклад всієї євангелізаційної діяльності. «Господь не хотів, щоб Його Церква залишалася без цього образу жінки. Та, котра Його народила з такою великою вірою, супроводжує і «решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа» (Од 12, 17) (285).
Отже, Пресвята Богородиця, Мати Церкви, є найкращим прикладом, як сприймати Божу любов, втілювати її у щоденне життя і дарувати цю Божу любов у служінні іншим. «Вона – місіонерка, яка наближається до нас, щоб супроводжувати у житті, своєю материнською любов’ю, відкриваючи наші серця до віри. Як справжня мати, Вона йде поруч із нами, бореться разом з нами і безперестанно випромінює близькість Божої любові» (286).
Просимо Її допомогти нам своєю материнською молитвою, щоб Церква стала домом для багатьох людей, матір’ю всіх народів і щоб зробила можливим народження нового світу.