Публікуємо текст «Хресної дороги у час війни в Україні», яку молитимемося 7 липня, під час Всецерковної прощі катехитів до Марійського духовного центру Зарваниця.

Loader Loading...
EAD Logo Taking too long?

Reload Reload document
| Open Open in new tab

Завантажити

Нагадуємо, що духовну науку під час цієї молитви матиме о. д-р Іван Січкарик.

 


ВСТУПНА МОЛИТВА

 Господи Боже наш, взиваємо до Тебе в молитві за наш український народ, за нашу державу, за мирне небо над нашими головами, головами наших дітей та людей цілого світу.

Відкрий очі затьмареним, наведи на розум людей необачних та безумних, які шукають не Божої, а власної волі. Відкрий наші серця на молитву, на жертву, не дай, Господи, нам відійти від Твоїх слів.

У Тобі, Всемогутній, вся наша надія. Відверни своєю рукою зло, благослови нас і нашу країну, дай силу встояти у правді і вірі, дай нам зрозуміти, прийняти і виконати Твою Святу волю щодо кожного з нас, щодо нашого народу і України.

СТАЦІЯ І. ІСУСА ЗАСУДЖУЮТЬ НА СМЕРТЬ.

* Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Господнього    Сина    засуджують    на    смерть.    Засуджують без  вини, без свідчень, без доказів.

Зраджений дружнім поцілунком Ісус стоїть перед Пилатом.

Пилат знає правду, або принаймні про неї здогадується, але він не готовий визнати її прилюдно, він не готовий зазнати ущемлень за Христа.

Тому вмиває руки …

Господи, скільки разів я не був готовий відстояти правду? Скільки разів я вмив руки як Пилат? Прости Господи…

Допоможи нам, Боже, кожному зокрема і всьому нашому народу: тим що при владі, нашому війську, кожному з нас встоятися у доброму, без сумнівів бути на боці правди, не боятися, не дбати лише про власне добро.

Молимось, щоб керівники держав усього світу розуміли відповідальність, яка на них покладена і щоб не вмивали руки, як Пилат, коли мова йде про відстоювання правди та про чесність. Дай усім нам, Боже, сили і витривалості.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ ІІ. ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Ісус бере на себе хрест. Хрест важкий, і одразу зрозуміло, що з кожним кроком його буде нести все важче. Попереду дорога на Голгофу, навколо ті, що насміхаються. Але Господь бере на себе хрест…

Беручи хрест на свої плечі Ісус ще раз каже кожному: любов більша за будь- які хрести, міцніша за будь-які тягарі. І такою любов’ю Бог нас полюбив.

Ісус з хрестом на плечах дивиться у моє серце, дивиться на мій хрест і каже: будь-який хрест – дочасний, моя Любов – вічна.

Всемогутній Владико, ми – твій народ, який вже століттями несе нелегкий хрест. Століттями ми не можемо звільнитися від його тягарів. Одне випробовування змінюється іншим. Останні ж часи, наклали нових важких хрестів на кожного з нас.

Просимо Тебе, Господи, укріпи нас, дай нам силу до кінця зрозуміти, що ми не залишені, що Ти з нами на нашій дорозі спасіння. Щоб кожний українець міг з довірою до Тебе гідно взяти свого хреста та хреста нашої Батьківщини, та у любові щоденно нести його.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ ІІІ. ІСУС ПАДАЄ ПЕРШИЙ РАЗ ПІД ХРЕСТОМ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Ісус упав… Вже впав, а до Голгофи ще так далеко… Щойно рушив і … впав… Часто ми впадаємо у відчай, зневіру чи, можливо, робимо помилковий крок на самому початку дороги, щойно після того, як прийняли важливе рішення щось змінити на краще у своєму житті.

Не біймося, не зневірюймося – Ісус теж упав! Впав щойно рушив дорогою до Голгофти, але піднявся, тож нехай наші падіння не використовує для своїх справ лукавий, нехай упадок Ісуса буде для нас ще однією підставою встати і йди далі.

Боже, просимо тебе допоможи кожному з нас у хвилинах відчаю, зневіри, обурення, злоби, допоможи нам і нашій країні встати та йти далі. Дай нам силу відкинути руйнівні думки і почуття, щоб не злість керувала людьми, але гідність дітей Божих. Допоможи нам, Господи, щоб ми, українці і наша країна, могла встати з упадку, який нам принесла війна, і йти далі, щоб ми бачили перед собою дорогу відродження.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ IV. ІСУС ЗУСТРІЧАЄ СВОЮ МАТІР.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Син і Мати – це неймовірний зв’язок любові. Марія бачить свого сина засудженим, приниженим, зганьбленим. Він бачить цей біль у очах матері.

Слів між ними немає. Але все і так зрозуміло. Вона тут, щоб іти з ним разом, вона готова розділити його чашу терпінь. Це любов матері до сина, любов яка все стерпить, і сина до матері – який через свої страждання заживає і її біль також.

Господи, зглянься на матерів нашого народу. Матерів, що осиротіли, що тікають від війни, матерів знеславлених ворогом, осміяних, замордованих, вбитих… матерів, серця яких прошиті болем і тугою…

Господи, дай силу кожній українській матері зберегти тепло свого серця, правдиву віру, любов та надію на Тебе. Бо українська жінка, українська мати, – це майбутнє нашого народу.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ V. СИМОН З КИРИНЕЇ ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ НЕСТИ ХРЕСТ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Симона з Киринеї примушують приступитися до Ісуса і допомогти йому нести хрест. Зупинімся на цьому: примушують допомогти Ісусові!

Якби тепер ми зустріли Господа посеред вулиці, то певно залишили б все, щоб допомогти Йому. Пам’ятаю, що Господь є в кожному моєму ближньому!

То ж допомагаючи комусь нести його хрест, я сам і нині стаю Симеоном з Киринеї.

Події в Україні кожному з нас показали, що ми великий народ, який має прагнення до єдності, до солідарності, до допомоги. Просимо Тебе, милостивий Боже, відкрити очі кожного на потреби ближнього, дай зрозуміти нашим серцям, що ми можемо спастися тільки через свого ближнього. Допоможи нам, Боже, бути смиренними у служінні та однаково зі смиренністю вміти прийняти чиюсь допомогу.

Молимось за лідерів країн світу та за добродіїв нашого народу, що подекуди як Кириней примушені нам допомагати. Нехай очі світу ніколи не відвертаються від нашої Батьківщини та правди.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ VI. ВЕРОНІКА ВИТИРАЄ ІСУСОВІ ОБЛИЧЧЯ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Вероніка перемогла страх, не побоялася вийти з натовпу, не побоялася чинити не як усі. Вона подає засудженому Спасителеві хустину. Це не абищо

… Вероніка знала, що через це, сама буде осуджена людьми, а можливо і покарана владою.

Але впівстраждання перемагає, співстраждання як ніщо інше уподібнює нас до Бога. Не дай Господи нам приглушувати у собі цей Твїй голос, бо саме він нас, як і Вероніку, виділяє з натовпу і веде, щоб подати комусь хустину, щоб обтерти чиєсь зранене обличчя.

Ісусе, ти нагородив Вероніку щиро, твій святий лик відобразився на її хустині повіки. Цей твій образ є у кожній християнській душі, у декого – прославлений, але у багатьох з нас – терплячий і принижений.

Просимо у Тебе для кожного з нас, дару відваги, якою палало серце Вероніки, щоб ми не тільки визнавали Господа у церкві чи на молитві, але і щоденно, за прикладом Вероніки, були готові допомагати потребуючим. Щоб ми не боялися людського осуду і передусім дбали про зранене обличчя Христа, яке через свого ближнього маємо змогу обтерти сьогодні ми.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ VII. ІСУС ВДРУГЕ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Ісус паде вдруге. Це упадок важчий за перший і сил піднятися залишилося значно менше. Люди, з того що бачили, казали: певно засуджений вже не зможе встати…

Вони судили з того, що бачили. Але Господь дивиться на світ не людськими очима, Бог бачать невидиме, бачить серце.

І за якусь мить Спаситель підіймається і знову робить крок.

Місія відкуплення ще не завершена, ще не всіх бичувань зазнав наш Господь. Тому, не зважаючи на голоси з натовпу, він встає, бере хрест і йде далі.

Господи, як часто я є певним голосом з натовпу, який судить по тому, що бачить. Який не довіряє ні ближнім, ні владі, ні Богу. Який покладається тільки на себе. Прости мене, Владико життя, бо на себе у цьому світі може покладатися тільки безумець, бо думає, що його очі все бачать. Насправді ж, Господи, твоє око всевидюче, єдиновірно бачить думки, слова і діла кожного з нас.

Просимо тебе, щоб весь наш народ, усі ми – українці, зрозуміли це. І під Твоїм Оком, були готові жити щодня і будувати своє майбутнє.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ VIII. ІСУС ПРОМОВЛЯЄ ДО ЖІНОК, ЯКІ ПЛАЧУТЬ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Жінки плачуть зустрічаючи Христа, вони співчувають його ранам, співчувають його болю, знають чим закінчиться дорога на Голгофу… Вони сповнені жалю…

Вони близькі нам, бо і ми часто плачемо …

Ісус кардинально змінює траєкторію їхніх сліз кажучи: «Плачте над собою і дітьми вашими…» Що думали жінки на ці Його слова? Чому мають оплакувати себе і своїх дітей, адже у них все добре, на страту ведуть його!

… чи розуміємо ми ці слова Христа сьогодні сказані і до нас також?

Сьогодні, Господи, ми дійсно плачемо над собою і своїми дітьми… страшний біль огортає наші серця коли ми думаємо про дітей у підвалах, дітей скалічених, вбитих війною. Нас болить за дітей викрадених, осиротілих, тих, що зазнають страждань…

Просимо Тебе, милий Боже, не залиш кожну дитину, особливо подбай про тих, кому війна завдала найглибших ран. Зроби нас усіх бути гідними почути дитячий сміх щасливих українських дітей, зроби наші серця і наші родини місцями завжди готовими приймати нове життя.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ IX. ІСУС ПАДАЄ ВТРЕТЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Не зважаючи на допомогу Симеона з Киринеї Ісус паде втретє… Всі довкола завмерли з одним запитанням: чи знову встане? …

Людська цікавість… Як часто і моє серце вона прошиває немов черв’як? І я шукаю можливості її задовільнити, замість того, щоб упокоритись у Господі.

Ісус знову встав, всупереч будь-яким прогнозам спостерігачів. Встав з останніх сил, з любові до мене, встав, щоб ми назавжди собі запамятали, що всупереч будь-яких прогнозів ми можемо встати. Навіть тоді, коли у це вже не вірить ніхто.

Господи, мій Спасителю, Твій третій упадок і Твоє третє підняття, будуть назавжди знаком надії для усіх тих, у кого вже ніхто не вірить. Знаком надії для хворих, для засуджених, для грішників, що падуть у гріх знову і знову…

Віримо, що так само Ти, Господи, встав і для нашої держави, особливо це відчуваємо тепер, коли багато хто дозволяє собі прогнозувати, що ми більше не встанемо. Поклін і подяка Тобі, Господи, за надію яку даруєш.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ X. З ІСУСА ЗНІМАЮТЬ ОДІЖ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Кожен крок на Голгофу приносив Христу фізичні муки і нові приниження. Але особливим приниженням було твоє оголення, мій Спасителю. Тебе роздягнули посеред натовпу…

Ти стоїш вже на Голгофі, збитий, нагий і з терновим вінком на голові … Бракне слів перед цією Твоєю постаттю, Всесильний Боже. Якою повинна була бути Твоя любов до нас, що б це терпіти?

Владико життя, звертаємось і просимо тебе сьогодні, змилосердися і прости нам всі наші гріхи нечистоти, через які Ти терпів знущання та приниження. Твоє святе тіло роздягнули з примусу і ти терпів це заради любові, ми ж часто у похоті, шукаємо любові там, де її зовсім нема.

Просимо про дар чистоти для української молоді, дар вірності для подруж, дар правдивого розуміння і розпізнання любові. Збережи Боже наші родини у соборності думки, у повазі і любові, у здоровому дусі правди і віри. Бо якою є родина, такими виховуються наші діти, такою буде наша держава. Благослови наші родини, Господи.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ XI. ІСУСА ПРИБИВАЮТЬ ДО ХРЕСТА.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Вже все готово. Ісуса простягають на хресті і прибивають цвяхами його тіло. Надзвичайний біль… кровоточать рани… хрест підіймають і з силою кладуть на місце, тож рани – рвуться… знову біль…

Щось схоже до того, коли я остаточно розумію, що не втечу від свого особистого хреста, що до цього хреста я прибитий до останнього свого подиху.

 

Це може бути хвороба, від якої не можу звільнитися я чи хтось з моїх близьких, це може бути щось, що буде змінено чи розв’язано тільки зі смертю. Скільки разів підіймаючи очі до неба я питав, за що це мені? Забуваючи в ту мить про прибитого на хресті Ісуса.

Варто змінити погляд і спитати не за що це нам, а для чого, Господи?

Україна нині мов прибита до хреста і цвяхи катів уже ввійшли у її тіло … можливо ми здогадуємось за що? Нам несумісним здається таке порівняння, але всі ми долучалися потроху до хабарництва, не зупиняли зло і свавілля, не вміли вчасно розпізнати і сказати своє: «НІ!».

Чи молились ми за Україну, чи любили її так як любимо тепер? Чи були готові до жертовності яку робимо сьогодні? Чи були готові поділитися всім чи віддати усе для добра ближнього? Чи були готові жертвувати своїм життям за Україну?

Сьогодні більшість з нас вийшли за рамки своїх приватних інтересів, за рамки інтересів своїх дітей, своєї родини. Ми відчуваємо щось більш гідне, спільне, що змінює хід історії, що насправді готове протистояти злу. Для цього, Ти Господи, дав нам за останні місяці приклади наших героїв, гідні наслідування, яких, як і Тебе, війна прибила до хреста.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ XII. ІСУС ПОМИРАЄ НА ХРЕСТІ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Вічний Бог, з любові ставши людиною, помирає на хресті…

Затряслася земля, розірвалась завіса храму, мертві встали з гробів… Ісус у найжахливіший спосіб заживає те, що мусить зажити кожний з нас – смерть…

Через свою смерть, він до нас стає особливо близьким, засвідчивши, що з нами буде повсякчас і у нашій смерті також. Який же Ти добрий, мій Боже, що зі мною є завжди, навіть там і тоді, де і коли вже не може бути ніхто.

Спасибі Тобі, Христе Боже наш!

Помолімся за наших старших, за тих, хто перебуває в небезпеці смерті, щоб Бог беріг їх життя, а коли вже це є неможливим, то щоб цей останній кордон не був їм страшним, але служив воротами, що розділяють дочасне і вічне, видиме і невидиме, воротами, що ведуть до вічної радості.

Дай Боже нам ласку щасливої смерті і вічне, безконечне життя з Тобою.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ XIII. ІСУСА ЗНІМАЮТЬ З ХРЕСТА.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Померлого Ісуса віддають на руки його Матері. Не знаю чи щось більш страшне може зажити жінка-мати, як тримати на руках тіло своєї померлої дитини.

Меч прошив душу Марії… Одна тільки думка умиротворює: Христос більше не страждає. Місію відкуплення здійснено, чашу терпінь випито до дна…

Молимось в особливий спосіб за всіх померлих у цій війні. Особливо за тих, хто був замордований, хто зазнав наруги та катувань, хто помирав у болях не маючи жодного полегшення. Молимось за душі всіх тих, хто не похований, кому немає можливості уділити християнський похорон.

Господи, дай силу рідним усіх загиблих гідно витримати у цих важких обставинах, що прошивають душу так, як меч прошив серце Марії… Віримо, що померлі, уподібнились Христу у їх смерті, – а тому віримо в те, що вона не є марною, а вони – новітні мученики та вже небесні захисники нашого народу.

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

СТАЦІЯ XIV. ТІЛО ІСУСА КЛАДУТЬ ДО ГРОБУ.

  • Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Ісуса кладуть до гробу. Навіть не до свого, до нового, проте чужого гробу. Коли Бог народився у Віфлеємі – ангели співали, тепер він помер — і все замовкло. Усе в невідомості.

Він так багато говорив про те, що смерть не все вирішує, що смерть не всьому є кінцем, …. але всі мовчать… довкола тиша …

Ми мовчимо, коли не знаємо як себе повести. Певно тому мовчали й апостоли, ніби не пам’ятали слів Спасителя про те, що має статись по Його смерті.

Сьогодні здається, що часто мовчить увесь світ. Часто тиша там, де зло є очевидним. Голос правди часто звучить ніби пошепки, ніби наполовину. У такі хвилини ми ніби у гробі… і чекаємо, і віримо у Воскресіння свого народу, своєї держави.

Христос у лоні землі був три дні, … у нас сьогодні …-й день війни… ми не знаємо скільки ще нам чекати перемоги, скільки ще нам за неї боротися… у ці новітні часи нашою Голгофою стає все українське, навіть наше життя, а жертвою

– наш народ, ми,… а    отже наша віра має бути ще міцнішою, бо щодень ми ближче радості воскресіння!

  • Претерпівий за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!

 

 

КІНЦЕВА МОЛИТВА

 Просимо Тебе, Царю і Духу правди, любови і справедливости, до Тебе підіймається наша молитва! Зігрій і просвіти наші уми й серця, показуй нам правильну дорогу в нашій праці для добра свого народу, благослови наш труд, і подай нам братню єдність у всіх наших зусиллях для щастя нашої вітчизни й народу та для нового розквіту Христової Церкви в Україні. Амінь.

Господи Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних. (тричі)

Отче Наш … Богородице Діво …

Господи Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних. (тричі)

Амінь.

 

 

Храм Св.Вм уч.Юрі я Пере мо жц я м.П авія, Італія

2022 р і к

Автор тексту: п .Мари на Товт

Парох: о. Оле к сандр Товт