Мій Боже, прийми нині моє благодарення за Твою щедрість: щедро сієш у ґрунт мого серця Твоє слово, щедро обдаровуєш Твоїми Святими Тайнами, щедро щоденно милуєш. Я по-різному приймаю Твою щедрість. Вмію приймати її і вмію цілковито її відкидати. Деколи слухаю Твоє слово і причащаюся Твоїх Тайн та й дозволяю водночас дияволові прийти і вирвати геть із мого серця Твою благодать. Іншим разом відпадаю від благодаті через різноманітні спокуси, яких безліч навколо мене, і чомусь так багато з них мають владу наді мною. Інколи клопоти, багатства і життєві розкоші заглушують у мені благодать. А ще буває, що я вмію держати Твоє слово, втішатися благодаттю Євхаристії та давати плід.

Я б хотів, щоб моє серце було однорідним добрим ґрунтом, а не поєднувало доброї землі, неродючих окраїн, каменю і тернини. Я б хотів, щоб Ти, мій Христе, завжди втішався добрими плодами мого серця. Знаю, що ніколи не принесу так багато добрих плодів, щоб могти заслужити собі спасення. Знаю, що ділами ніхто не виправдається перед Тобою. Але знаю водночас, що Ти просиш мене приносити добрий плід у житті. Не для того, щоб заслужити собі спасення, бо ж Ти вже мені його дарував своєю животворною страстю і воскресенням, не вимагаючи від мене нічого собі заслуговувати, але для того, щоб жити мені вірою в Тебе, який полюбив мене і видав себе за мене. Бо як можу жити вірою в Тебе і заглушувати Твоє слово, відпадати від Твоєї благодаті, марнувати Твою щедрість? Я увірував у Тебе, щоб оправдатися вірою. Але якщо увірував, то мушу приносити плід, і то в терпінні, за Твоїм словом. Без терпіння нема доброго плоду. Без розп’яття з Тобою нема життя для Тебе.

Мій Христе, я хочу, щоб жив вже не я, а Ти жив у мені. Я хочу жити вірою у Тебе, хочу, щоб моя віра приносила добрі плоди, очищаючи моє серце від каміння і тернини. Але мені це непросто. Бо, дивлячись на Тебе, я не бачу Тебе, слухаючи Тебе, Тебе не розумію. Хоча хочу і бачити, і розуміти. Хочу, однак, по-своєму. Щоб без терпіння, без розп’яття з Тобою. Грішний я у своєму небажанні терпіти, у своєму потуранні власним похотям, а Ти служиш мені, даєш себе у Святих Тайнах. А проте Ти ніколи не є служителем гріха, мій Боже. І хоч я грішний, Ти освячуєш мене, а не служиш гріхові, що у мені. Я ж, я хочу навчитися радіти терпінням та приймати розп’яття з Тобою; хочу навчитися і бачити, і розуміти; хочу, щоб Ти у мені жив. Прийми моє бажання, Боже, і вчини, щоб з нього був добрий плід. Амінь.

Марія Ярема. Причаститися Слова