Василь Калита
Псалом – молитва і вираз почуттів Богом вибраного народу у Старому Завіті – ще з перших століть християнства ліг в основу молитви Церкви. Фрагменти псалмів, алюзії на них, а то й цілі псалми містять усі теперішні богослужіння Добового кола – Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Перший, Третій, Шостий і Дев’ятий Часи.
Різна кількість відповідних до контексту, тематики, часу богослужіння вибраних псалмів розпочинає кожне з них. А передує їхньому читанню молитовний виголос-поклоніння: «Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу. Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому – Богу. Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – Царя і Бога нашого». Він вказує на те, що головною ціллю як псалма зокрема, так і богослужіння, яке він відкриває, загалом є поклоніння Богові. Усвідомлення, якими є ми, а Яким є Бог. І що стоїмо ми не перед вередливим тираном, який чекає на наше служіння, аби потім вділити нам як нагороду щось зі свого достатку, а перед милосердним Богом, Який Сам нам готовий служити. У БОГОслужінні. Яке передусім задля нас відбувається.
А нам – як відповідь на це, як знак вдячності – залишається поклонятися і прославляти Бога. Зовнішнім виявом цього може бути і схиляння голови, як літургійний жест. Бо ж не лише розумом чи устами ми здійснюємо поклоніння, а усім своїм єством, включаючи і тіло. Однак цьому жесту мусить передувати усвідомлення. Він повинен бути відповіддю на пережиття величі Божої і розуміння Божої любові до нас, органічно випливати з них. Інакше може перетворитися на механічний жест, який може повторюватися і на словах літургії про схиляння голови оглашенними (тобто тими, які ще готуються до Хрещення).
Наше поклоніння Богові ми часто виражаємо також закликом «Алилуя!» – «Хваліте Господа!». Потрійним «Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже!» закінчується читання початкових псалмів на кожному богослужінні Добового кола. Разом закликів «Алилуя!» виходить дев’ять і наводить на думку про дев’ять чинів небесної ієрархії, які безперестанно славлять Бога. А ми в немочі свого ума та своїх висловлювань доєднуємося до них.
Як каже тропар на початку Чину моління Псалтиря: «Чесне торжество пророка (себто Давида, авторству якого приписують більшість псалмів) твого, Господи, небом Церкву виявило: ангели з людьми радіють». Бо Ісус Христос служить нам, аби весь видимий і невидимий світ об’єднати у Своєму Царстві, кращого за яке ніде немає. І це об’єднання починається вже зараз, у нашому земному житті, зокрема, і в літургійних богослужіннях.