Добре знаємо, наскільки діти чутливі до різних звичаїв. Повторення одного й того ж сповнює їх почуттям впевненості. Вони легко і радісно засвоюють звичаї, якщо дорослі роблять це разом із ними.
Члени кожної сім’ї день за днем, рік за роком повторюють певні вчинки та жести. І можемо сказати, що в наші часи сім’ї мають влазні звичаї та традиції, які дуже відмінні одні від одних. Від давніх часів кожна сім’я будує свою власну ритуальність. Деякі з таких звичаїв чи традицій легко пригадуються і становлять ніби нитку, яка поєднує їх з минулими поколіннями. Також вони є прекрасною нагодою для спільної молитви. Як про це напоумлював Св.ап. Павло. У Посланні до Корінтян він пише:

“Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи що небудь робите, усе робіть на славу Божу!” Кор.10:31

Майже кожного ранку у сім’ях, де є діти, справжній гармидер та поквапливість, а діти ще заспані. Та коли тато чи мама мають звичку відразу після пробудження звертатись до Господа Бога, то вміють знайти молитву: завчену чи спонтанну, яка призвичаює їхніх дітей чинити так само.
Як наприклад, коли мама розпочинає день словами: «Радо прокидаюся і дякую Тобі, Боже, за ще один день. Від сходу і до заходу сонця хай буде прославлене ім’я Господнє. Вже вдосвіта молюся до Тебе, Господи».

Вечірня втома досить часто спонукає до того, щоб залишити молитву. Крім того після довгого дня дітям важко довго молитись. І часом батькам доводиться чути: «Не буду молитись». Тому краще, коли вечірня молитва буде короткою, але щоденною. Діти моляться власними словами, наприклад: «Дякую за цей день і що я міг цілий день гратися. Допоможи нашій сестричці здати іспит. Дай здоров’я і бабці, і татові, і мамі, і Галинці. Люблю Тебе Боже». До такої молитви додамо «Отче наш», «Богородице Діво», або слова із псалмів:

“Не встигну я лягти, у мирі вже засинаю, бо ти, о Господи єдиний, даєш мені безпечно жити” Пс.4:9

Спільна трапеза може бути найлегшим місцем для спільної молитви, але це залежить від домашньої атмосфери та від релігійної чутливості членів сім’ї. Однак треба завжди звертати увагу на те, що перед їжею і після неї не бракувало хоча би коротенької молитви.
Молитва за столом може бути навіть самим знаком Святого Христа чи коротенькою молитвою, яку залюбки повторюють діти. Але треба підкреслити важливість цього моменту і нашу залежність від Господа Бога.

Джерело – VaticanNews (Вірити разом з дітьми)