о.Віталій Тарасенко

Жінка одного разу в присутності інших висловила свій жаль, що ніяк не може посповідатись.
Священик здивовано відреагував на це і сказав, що він постійно є в храмі перед службою якраз для того, щоб хтось скористався з нагоди і міг примиритися з Богом перед Літургією. Але жінка відповіла, що вона не наважується підійти, бо священик постійно щось робить, чимось зайнятий. Священик пояснив, що він спочатку сидить у сповідальниці і чекає, але коли нема нікого, то приготовляє храм до служби. Тому сміливо можна підходити і турбувати його. Ось і порозумілись. Але…

Але наступного разу ніхто так і не підійшов. Священик сидів і нічого вже не робив, лише його уста щось шепотіли. Чекав до останньої хвилини, але жінка так і не підійшла. Після служби священик здивовано запитав: “Що цього разу не так?” На що жінка відповіла, що не наважилась, бо бракувало якогось знаку від нього, бо він навіть не поглянув в її сторону.
Наступної неділі сповідник подивився на неї, але та опустила очі. Тоді він підійшов і запитав, чи вона потребує допомоги, але жінка мовчала із опущеними вниз очима.
Наступної неділі цей місцевий пастир запросив іншого священника, щоб дати можливість посповідатись тим, хто можливо має якість упередження до нього. Але та жінка так і не підійшла до сповіді…

Було ще ряд інших можливостей, але кожного разу у жінки була якась інша причина не підійти … Заохочення приступити до сповіді вже сприймались з якоюсь несерйозністю і навіть жартами. З часом священик і жінка обоє зрозуміли, що вирішення цієї ситуації потребує не місця, не особи, навіть не часу, а відкритості на дію Бога. Бо тільки той, хто відкритий на дію Бога, буде відкритий на все, що Бог подає йому.

Покаяння – це Велике Втаємничення, тобто, це запрошення від самого Бога до Його святості. Людині лише потрібно дати відповідь на цей голос Милосердя. Коли ми не даємо відповіді, а шукаємо якість причини і оправдання, то ніколи не зможемо отримати радість відчути себе дітьми Божими. Сповідь – це не обряд очищення від гріхів, де священик творить якусь дивну дію. Сповідь – це зустріч між Творцем і творінням, між Батьком і дитиною, де грішне безсилля покривається Святим Милосердям.