У сучасному світі діти, які отримали християнське виховання, можуть почути слова сумніву і невіри від інших дітей: «А хто такий Христос?», «Я ніколи не чув про Ісуса», «Ми не молимося у сім`ї до Бога». Або слова, які можуть навіть образити їх ще молоду віру: «Нема ніякого Бога. Мені батько казав, що це все вигадки і казки».

Ці слова здатні вразити наших дітей, особливо якщо почують їх у зневажливій формі від друзів зі школи чи приятелів, яких вважають прикладом чи авторитетом. Це перші випробування дитячої віри.

Не треба дивуватися, що наші діти, які з властивою їм безпосередністю діляться своїми релігійними почуттями, зустрічаються з погордою і зневагою інших дітей. Таку ж реакцію зустрічаємо ми і серед дорослих.

Що ж робити, коли ображають релігійні почуття наших дітей?

Дитині потрібно дати таку відповідь, яка б її підбадьорила і пояснила, у чому тут справа. Наприклад, можемо сказати так: «Багато дітей, в тому числі твоїх знайомих і приятелів, не мають такого щастя – мати батьків чи бабусю-дідуся, які б розповідали їм про Ісуса і про те, що Бог їх любить. Ніхто не навчив їх молитися. Проте Ісус їх дуже любить. Він хоче, щоб вони дізналися правду про Нього, але нікому Сам насильно не нав`язується. Тому ми не можемо нікого примусити любити Ісуса. Але можемо з любов`ю і приязню ставитися до інших. І одного дня вони неодмінно зрозуміють, що ти поводишся так з любові до Ісуса».

Ми, дорослі, добре розуміємо причини сучасного невірства: це і наслідки атеїстичного виховання, і релігійна поверховість, практичний матеріалізм і споживацтво, які витісняють Бога з нашого серця, важкі життєві турботи та матеріальні кризи. Тому не можемо звинувачувати чужих батьків перед нашими дітьми за те, що вони не передають віру своїм дітям. Краще сказати дитині: «Можливо, вони теж не знають Христа, бо їм ніхто про Нього не розповів. Або надто зайняті і зовсім не мають часу розповісти своїм дітям про Бога».

Такі розмови наших дітей з невіруючими друзями і приятелями повинні спонукати нас до поглиблення власної віри. Дорослі повинні самі добре знати правди віри, щоб розповісти їх дітям. Також з раннього віку потрібно виявляти перед дітьми свою віру у Христа, тоді і вони зможуть свідчити свою віру перед своїми однолітками. Наприклад, будуть сміливо та охоче ділитися з ними своїми дитячими релігійними книжками, розповідати про свої добрі справи і показувати приклади доброї поведінки.

Джерело: Вірити разом з дітьми.