У людському понятті знання – це вміння людини глибше пізнавати навколишню дійсність і відкривати закони природи та всесвіту. Проте знання як дар Святого Духа не обмежується тільки людським пізнанням – це дар, завдяки якому ми відкриваємо для себе любов Творця через сотворену Ним реальність. Цей дар відкриває нам велич Творця через красу природи, безмежність космосу, спонукає славити Бога через красу сотвореного – аналогічно, як у ситуації, коли ми дивимось на твір мистецтва і визнаємо геніальність автора.

У Книзі Буття читаємо про завершення творення світу: «І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре» (Бут. 1, 31) – це підтвердження важливості й цінності всього сотвореного. Ми також з глибокою пошаною повинні ставитися до Божих створінь, а до ближніх – як до братів і сестер, адже кожен створений на образ і подобу Божу.

У Псалмі 8 читаємо, що Бог возносить людину вище понад ангелів, доручаючи їй бути господарем того, що Він створив: «Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою і честю увінчав його. Поставив його володарем над творами рук твоїх, усе підбив йому під ноги…» (Пс. 8, 6-7). Бути господарем не означає нищити творіння чи завдавати шкоди, тільки тому, що щось належить мені. Бути господарем – означає дбати з любов’ю, забуваючи про власний егоїзм; брати відповідальність за те, що мені довірено. У Святому Письмі є багато прикладів, коли пан довіряє своє майно слугам, і потім вони змушені давати за це відповідь. Наприклад, притча про таланти (див. Лк. 19, 11-28, Мт. 25, 14-30): перед від’їздом пан роздає таланти (гроші) своїм слугам, щоб розпоряджалися ними на свій розсуд. По приїзді пан зводить рахунки й врешті карає слугу, який не зміг розпорядитися довіреними талантами.

Сотворений світ – це також талант, про який треба дбати та який треба розвивати. Потрібно працювати на благо людства і пам’ятати, що за це дамо відповідь перед Богом.

Дар знання береже людину від бажання бути єдиним управителем і чинить її учасником Божого життя. Без цього дару людина не може стати щасливою у сотвореному світі. Знання дає можливість усвідомити велич покладеної на нас ролі та відповідальності.

Інтерактивні вправи

– Інтерактивна вправа 1: «Конвертики»^[1]Ідея «Teaching days of creation», сайт Pinterest, <https://www.pinterest.com/pin/182958803 585163287/>

Необхідні матеріали: 6-9 конвертів, клей, ножиці, кольорові олівці, фломастери, картинки для кожної групи (див. Додаток)

1) Поділіть клас на 2-3 групи та роздайте кожній групі по 3 конверти, картинки з Додатка, клей, олівці та фломастери.

2) Спільно читаємо Буття 1.

3) Завдання: нехай кожна група намалює на конвертах: світло-темряву (1-й конверт), небо-воду (2-й конверт), траву-дерева (3-й конверт). Малювати необхідно на тому боці конверта, де «кишенька». Нехай діти у групах поділяться, хто яку роботу виконує.

4) Також необхідно розмалювати і витнути картинки з Додатка.

Склеюємо конверти, як показано на схемі нижче.

Схема:

5) Картинки поміщаємо у відповідну кишеньку так, щоб вони «визирали»: у конверт «світло-темрява» вміщуємо картинку із сонцем, місяцем, зірками; у «небо-воду» – птахів, риб; у «траву-дерева» – людей, тварини.

6) Представлення напрацювань (конвертики можна згодом почепити у класі).

7) Як підсумок можна переглянути мультик на основі екологічної енцикліки папи Франциска «Славен будь: Піклування про наш спільний дім», що розміщений за посиланням: https://www.youtube.com/ watch?v=j_Ss2Yniaf0

– Інтерактивна вправа 2: «Судове засідання»

Мета: дати уявлення про відповідальність людини перед Богом за неправильне використання земних ресурсів і небережне ставлення до навколишнього світу.

Необхідні матеріали: аркуші А4, зображення спричинених з вини людини катаклізмів природи та їхніх наслідків.

1) Поділіть клас на 3 групи: судді, обвинувачі та обвинувачувані. Роздайте кожній групі папір.

2) Прикріпіть до дошки зображення природних катаклізмів та їхніх наслідків. Зачитайте: «Розглядається справа про нищення природи людиною: неконтрольоване використання земних ресурсів, вирубка лісів, убивство тварин, забруднення повітря та води, викид шкідливих хімічних речовин у повітря через надмірне використання автотранспорту, роботу заводів, фабрик, використання пластику та ін.».

3) Дайте групам час підготуватися:

а) судді – знайомляться із судовою процедурою та готують запитання до обох сторін, щоб якомога ясніше розкрити тему.

б) обвинувачі – обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи, обґрунтовані звинувачення.

в) обвинувачувані – готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту (намагаються себе захистити та виправдати).

1. Групи представляються, судді викладають суть справи.

2. Обвинувач (представник групи) викладає аргументацію, судді ставлять йому запитання.

3. Обвинувачуваний (представник групи) викладає аргументи захисту, судді ставлять йому запитання.

4. Судді, порадившись, виносять рішення та роблять висновки.

Історія Піно Пелегріно про важливість знань і місце, де Бог є найнебохіднішим ^[2]Піно Пелегріно. 300 оповідок для душі. – Львів: Свічадо, 2014, с. 14-15..

У 70-му році н. е. римський імператор Тит Веспасіян вторгся у Єрусалимський храм і зруйнував його, а населення країни депортував. Тоді багато-хто запитував:

– Де був Бог? У якому місці Його присутність є більш необхідною, ніж тут?

Один мудрець відповів:

– У цей час Бог навчає дітей алфавіту.

Англійський поет Томас Стерне Еліот мав чітке переконання: «Міністерство освіти повинно мати цінність, як десять Міністерств закордонних справ!»

Авраам Лінкольн, президент Сполучених Штатів Америки, тим, хто дорікав йому, що освіта надто дорого коштує державі, відповідав: «А ви спробуйте щось побудувати за допомогою неуцтва!»

ВИСНОВОК. Дар знання – дар Святого Духа, який дає змогу усвідомити свою відповідальність перед Богом і сотвореним світом. Не можна бездумно використовувати земні ресурси та нищити світ, адже Бог творив його з великою любов’ю і турботою. Маємо цінувати як дар знання, так і світ, маємо бути співучасниками у подальшому творенні навколишнього світу, піклуючись про нього. Знання – цінний дар, який провадить до зрілості особи й уміння брати на себе відповідальність. Нема щастя там, де суспільство неосвічене, глухе і німе.