Розум. Тут не йдеться про людський інтелект чи здібності – це, радше, благодать, яку дає Святий Дух. Розум дає можливість розуміти план спасіння людства, зміст приходу Спасителя, Святе Письмо.

Але ми не можемо розуміти все до кінця і знати всі Божі плани – з розумом ми стаємо спроможні «читати глибше», тобто розуміти певні речі з Божого погляду. Через дар розуму ми можемо розпізнавати Божу любов. Також він тісно пов’язаний із вірою. Це дає можливість духовно зростати: «А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ів. 14, 26).

Через дар розуму Святий Дух пробуджує в людині сильне бажання пізнавати істину. Цією Істиною є сам Христос, Його життя та Його приклад.

Ісус сказав: «Пізнайте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8, 32). Правда – це і є Істина, сам Христос: «Я – путь, істина і життя!» (Ів. 14, 6). Також Христос проводить аналогію про дім на піску та дім на скелі, де Він називає розумним того чоловіка, який будує свій дім на скелі, тобто втілює у своєму житті приклад та науку Христа (див. Мт. 7, 24-29). Увесь наш життєвий шлях – це шлях до Царства Небесного, шлях пізнання Бога. Вже за життя маємо пізнавати Ісуса, щоб потім вічність жити з ним. Святий Дух пробуджує в нас бажання пізнавати створений світ, себе і самого Господа. Розвиток дару розуму також залежить від нашого бажання, наполегливості, молитви та відкритості на пізнання Бога в своєму житті.

Читаючи уривок з Євангелія від Луки 24, 13-35, дізнаємося про учнів, які прямували з Єрусалиму до Емаусу. Вони, сперечаючись про подію розп’яття і таємничого зникнення тіла Ісусового з гробу, не могли дійти згоди. Та надійшов Ісус і заговорив з ними. Почувши, про що сперечаються чоловіки, Він почав пояснювати їм Писання.

Святе Письмо каже, що «очі їм заступило, щоб Його не пізнали» – вони не впізнали Христа, бо не розуміли Його і Його жертви. І тут сам Господь дає їм розуміння причини свого приходу, пояснює їм Писання, де пророки говорять про народження Спасителя: «І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього» (Лк. 24, 27). Врешті чоловіки впізнають Ісуса при ламанні хліба. Так і ми можемо пізнавати Христа через Євхаристію.

У тій самій главі Євангелія від Луки читаємо, що ці чоловіки, коли повернулися до Єрусалиму, ділилися з іншими апостолами радісною новиною зустрічі з Ісусом Христом. Звичайно, апостоли не йняли їм віри, та в цей момент з’являється сам Христос. «Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах. Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання…» (Лк. 24, 44-45).

Інтерактивні вправи

– Інтерактивна вправа 1: «Пізнання істини в моєму житті»

Необхідні матеріали: 4-8 картинок із зображенням дороги чи роздоріжжя, стікери (наклейки), клей, 2 ватмани.

1) Поділіть клас на 2 групи.

2) Роздайте кожній групі по 1 ватману та 2-4 картинки з дорогою.

3) Попросіть наклеїти картинки на ватман.

4) Поясніть: «Уявімо, що це наша життєва дорога, яка має нас привести до Небесного Царства. Вона має повороти, роздоріжжя, часом не є цілком рівною, іноді трапляються ями, каміння, перешкоди. Проте зустрічаються люди та складаються обставини, які допомагають нам розвивати дар розуму».

5) Роздайте стікери кожній групі (по 5-10 шт.)

6) Дайте завдання написати на стікерах: хто або що сприяє нам у розвитку дару розуму (1 стікер – 1 джерело розвитку).

7) Стікери приклеїти навколо зображення дороги.

8) Розмістіть обидва ватмани на дошці.

9) Запросіть представників груп представити напрацювання.

Чому саме такі джерела розвитку дару розуму обрали учні?

 

– Інтерактивна вправа 2: саморобка «Дорога до Емаусу»

Необхідні матеріали: Святе Письмо, матеріали для саморобки (див. Додаток), кольорові олівці, ножиці, клей.

1) Читаємо уривок з Євангелія від Луки 24, 13-35 та обговорюємо прочитане.

• Про що йдеться в цьому уривку?

• Що пояснював Ісус учням?

• За яких обставин апостоли впізнали Ісуса?

• Як ми можемо розуміти Ісуса? Що нам у цьому може допомогти?

2) Роздайте кожному учневі матеріали для саморобки.

3) Завдання: розфарбувати, вирізати, склеїти (вирізаємо порожнину між деревами. Частина саморобки, де Ісус і учні – це задня стінка, з деревами – передня). Згинаємо у місцях, позначених пунктирною лінією (краї частини з деревами загинаємо назад, а краї у частині з Ісусом та учнями – до середини; і склеюємо передню й задню стінки: передня частина накладається на задню).

 

Притча Бруно Ферреро про здатність не тільки бачити очима, а й про здатність пізнавати^[1]Бруно Ферреро. 365 історій для душі. – Львів: Свічадо, 2014, с. 340..

Якщо ми зможемо пізнати себе, то зможемо пізнати й світ.

Одного разу приятель вказав мені на сліпця, що, як звичайно, сидів під церквою.

– Дивись, – це наймудріша людина нашого краю, – сказав мені приятель.

Я підійшов до сліпця привітатися з ним. Поговоривши трохи, я спитав його:

– Вибачте за моє запитання, але відколи ви сліпі?

– Від народження, – відповів той.

– А яку дорогу ви собі вибрали в житті?

– Я – астроном.

Сліпець поклав руку на свої груди і сказав:

– Спостерігаю, досліджую всі ці сонця, місяць і зорі.

X. Жибран

Жінка, хвора на рак, вирішила присвятити свої останні дні тому, щоб пізнати себе. У своєму щоденнику вона написала: «Я почала застановлятися над своїми думками, предметами, які обираю, над книжками, які читаю, над людьми, яких люблю, і побачила, що все це – відблиск мене і свідчить про мене. Так я пізнала дивну особу – саму себе. Отож, довідавшись, що маю покинути все це, моїм найсильнішим усвідомленням був факт, що єдина річ, якою я справді володіла, – це я – та, ким я є. Вмираю від раку, але я ніколи не була такою живою і так сповненою щастя».

ВИСНОВОК. Святий Дух дарував нам дар розуму, який ми маємо розвивати впродовж свого життя. Сам Ісус нас навчає, як навчав учнів по дорозі до Емаусу, через Святе Письмо, священиків, катехитів, духівників, духовну літературу і найголовніше через Літургію, таїнства Покаяння і Євхаристії. Більше розуміємо також, коли пізнаємо себе, свою душу, робимо іспит сумління.