Мудрість – це не плід знань чи досвіду. Це вміння бачити все через призму Божого Слова, оцінювати все у Божому світлі, споглядати все Його очима. Інколи ми дивимося на світ через наші пристрасті, часом через ненависть – і цей погляд кардинально відрізняється від того, як на все дивиться Бог. Якщо ми живемо в єдності з Богом, то отримуємо від Нього в дар Боже бачення речей і довколишнього світу. Святий Дух робить нас мудрими. Це не означає, що така людина знає відповіді на всі питання – це поступове пізнання Бога, споглядання Бога і розуміння того, що походить від Нього, а що ні.

Дар мудрості «оселяється» не у волі, а в розумі, спонукає понад усе любити й цінувати Бога, шукати Його волі. Мудра людина не та, яка має багато знань, а та, яка намагається вирішувати життєві обставини згідно з Божою волею.

У Святому Письмі маємо безліч прикладів мудрості. Йосиф, син Якова, мав дар тлумачити сни. Це прояв дару мудрості Божої, адже тлумачив він їх не від себе: «І каже фараон до Йосифа: “…Про тебе ж я чув, кажуть, як почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати”. На те відрік Йосиф фараонові: “Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний”» (Бут. 41, 15-16).

Також читаємо про царя Соломона, наймудрішого царя усіх часів, який перед сходженням на Ізраїльський престол просив у Бога Мудрості: «… тепер, Господи, мій Боже, ти зробив царем раба твого замість батька мого Давида, та я ще дуже молодий, не знаю, як поводитися. Раб твій обертається серед народу, що ти вибрав, такого великого народу, що його за многотою не можна ні злічити, ні порахувати. Тож дай рабові твоєму розумне серце, щоб він судив твій народ та розбирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом» (1 Цар. 3, 7-9).

Те, чого просив Соломон, було миле Господу: «За те, що ти просиш цього, що не просив для себе ні довгого віку, ні багатства, ні смерті твоїх ворогів, а просив розуму для себе, щоб уміти судити, то я вволю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти не буде перше тебе, ані після тебе не з’явиться». І попри те обдарував навіть тим, чого Соломон не просив: багатством, славою і довгим віком (1 Цар. 3, 11-13).

Святе Письмо пояснює, чому цей дар є таким важливим та чому маємо просити у Бога мудрості.

• У книзі Приповідок читаємо, що мудрість «продовжує вік та примножує роки вашого життя» (пор. Прип. 9, 11-12).
• Мудрість була створена ще до того, як був створений будь-який інший аспект нашого світу: «Господь мудрістю заснував землю, він розумом утвердив небо» (Прип. 3, 19); «Господь створив мене почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж земля постала» (Прип. 8, 22-23). Бог встановив концепцію мудрості, а потім побудував на цьому основному принципі все інше (див. Прип. 8, 22-31).
• Мудрість настільки важлива для Бога, що Він її демонструє всім людям повсякчас через видимий природний світ; Бога можна пізнавати через Його творіння (Рим. 1, 18-20).
• Книга Приповідок 1, 20 описує мудрість, яка уособлюється як «виклик на вулицях» усім, хто проходить повз неї.
• Біблійна мудрість наповнює наше серце радістю і є деревом життя (Прип. 2, 10; 3, 13; 3, 18).
• Мудрість цінніша, ніж будь-які скарби світу (Прип. 3, 14-15).
• Мудрість із Біблії нагадує нам про те, як жити, і спонукає робити правильний вибір, навіть коли підступають спокуси через інших людей (Прип. 2, 10-12).
• Якщо ми навчимося розцінювати Божу мудрість, Книга Приповідок 4, 6-8 обіцяє, що мудрість захистить нас і принесе честь.
• Відповідно до Приповідок 19, 8, мудрість – це спосіб любити себе.
• Справжнє процвітання виявляється, коли ми шукаємо Божої мудрості понад славою чи багатством (2 Хр. 1, 10-12).
• У Приповідках 4, 7 говориться, що «мудрість – це найважливіша річ, яку необхідно здобувати усіма силами».

Інтерактивні вправи

– Інтерактивна вправа 1 «Ключі до мудрості»

Необхідні матеріали: Святе Письмо, ножиці, олівці, клей і для кожної групи: шість ключів (Додаток 1), один замок (Додаток 2), шість біблійних посилань (Додаток 3) (за браком часу додатки можна витнути заздалегідь).

1) Поділіть клас на групи (по 3-4 учні).

2) Кожній групі роздайте: ключі з Додатка 1, замок з Додатка 2 та список посилань з Додатка 3. (Ці матеріали можна витнути заздалегідь або дати це завдання учням).

3) Дайте завдання знайти у Святому Письмі цитати, відповідно до наданих посилань, й виокремити із цих цитат «ключі» до Мудрості – методи здобування Мудрості. Їх треба записати на вирізаних ключах (1 метод – 1 ключ).
Якщо груп більше, аніж дві, то цитати можуть повторюватися.
(При бажанні можна разом із дітьми розфарбувати ключі або видрукувати їх попередньо на кольоровому папері).

4) Кожен із «ключів» мудрості важливо обговорити з дітьми, як вони це розуміють, пояснити, коли виникають запитання.

5) Ключі приклеюємо до замка.

 

ЦИТАТИ ТА МОЖЛИВІ ОБРАНІ КЛЮЧІ ДО МУДРОСТІ

1. Прип. 1, 10: «Мій сину! Коли тебе будуть зводити грішні, не піддавайся» – Не піддаватись гріху.
2. Прип. 3, 5: «Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайся на власний розум» – Покладатись у всьому на Господа.
3. Прип. 4, 23: «Більш, ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела» – Пильнувати своє серце.
4. Муд. 7, 7: «Ось чому я моливсь, і дано мені розум, візвав я, і дух мудрості зійшов на мене» – Молитись про мудрість.
5. Прип. 3, 28: «Не кажи ближньому “Йди геть, потім прийдеш, дам узавтра” – коли є у тебе щось» – Бути щедрим, чи не бути скупим.
6. Прип. 3, 30: «Не сварись із чоловіком без причини, якщо він тобі зла не заподіяв» – Не вчиняти сварок або бути мирним.
7. Прип. 3, 11: «Не легковаж Господнього докору, о мій сину, і не ухиляйся коли Він карає» – Приймати терпеливо Божі докори.
8. Прип. 3, 21: «Мій сину! Бережи розум і обачність; нехай не зникають з-перед очей у тебе» – Бути обачним.
9. Муд. 1, 11: «Тож бережіться пустого нарікання і здержуйте язик від обмови, бо і потаємне слово не перейде гладко, і брехливі уста погублять душу» – Не нарікати та не обмовляти.
10. Прип. 10, 8: «Мудрий серцем приймає заповіді» – Дотримуватись Заповідей.
11. Прип. 10, 19: «В багатомовності гріха не бракуватиме; хто стримує язик, той розумний» – Стримуватись від балакучості, пустослів’я.
12. Прип. 4, 24: «Відкинь лукавство уст від себе, і губ неправду віддали від себе» – Бути правдивим, казати правду.

 

– Інтерактивна вправа 2

Святе Письмо каже, що мудрістю Бог творив світ. У Книзі Мудрості читаємо про мудрість як про «особу», яка возсідає на престолі, справедливо судить та є з тими, що цінують її більше, аніж всякий скарб. В уяві вона може постати як цариця, котра допомагає у правлінні своєму цареві (Богові).

Необхідні матеріали: Аркуші А4 для кожної групи, олівці (фломастери).

1) Поділіть клас на групи (по 3-4 учні).

2) Дайте завдання намалювати мудрість як царицю. Які кольори переважали би? Чому? Які царські атрибути були б у неї? Чому?

3) Наступне завдання для груп: обговорити та записати поряд на малюнку, які ознаки чи риси характеру повинна мати Мудрість-цариця, щоби добре правити?

4) Кожна група представляє свої напрацювання.

5) Спільно з учнями виділити та записати на дошці основні ознаки мудрості. Обговорити, наскільки ці ознаки є важливими у нашому житті, що було би, якби їх не було.

 

Притча про мудрість і святість ^[1]Притча «Мудрість і святість», сайт prytchi.in.ua, 11 липня 2017, <https://www.prytchi. m.ua/mudrist-i-svyatist/#more-2098>

Зустрілися якось мудрець зі старцем.

– Що для тебе, отче, головне? – запитав мудрець.

– Святість – бути чистим перед Богом і перед людьми.

– Еее, отче, мудрість куди важливіше.

– У чому ж міра мудрості? – запитав старець.

– В умінні відрізняти добро від зла, – відповів мудрець.

– А святість – в умінні творити добро й утримуватися від зла.

Тож чи не є мудрість лише сходинкою до святості?

Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина (Проп. 12, 13)