Через гріх люди втратили рай, але Бог пообіцяв їм Спасителя. Коли настав час, Бог Отець вирішив послати на землю свого Сина. Вибрав для Нього найкращу маму – Марію. Коли ангел завітав до неї із цією вісткою, Марія відповіла ТАК. Вона погодилась виконати Божу волю.

Ісус Христос – Спаситель світу – народився в маленькій вифлеємській стаєнці, над якою ясно світила зоря. Батьки, Марія та Йосиф, дбали про Боже Дитятко. Першими привітати Ісуса прийшли пастухи, що стерегли у полі свої отари. Про народження Спасителя їм сповістили ангели. А згодом прийшли з дарами три царі зі Сходу.

Коли Ісусові виповнилось 33 роки, він прийшов на берег ріки Йордан і попросив, щоб Йоан Хреститель Його охрестив. Під час хрещення Ісуса об’явилася Пресвята Тройця. На Ісуса, Божого Сина, зійшов Святий Дух у вигляді голуба, а з неба пролунав голос Бога Отця.

Коли Ісусові виповнилося 40 днів, Марія та Йосиф принесли Його до храму, бо за законом кожне хлоп’ятко, яке народилось першим у сім’ї, мало бути посвячене Богові. У храмі Пресвята Родина зустрілась із праведним Симеоном. Він дуже зрадів, коли побачив Спасителя світу.

Марія та Йосиф щороку ходили у Єрусалим на свято Пасхи. Коли Ісусові було 12 років, Він пішов разом із ними. Як закінчилось свято, всі поверталися додому. А Ісус, нікому не сказавши, залишився в Єрусалимі. Батьки почали Його шукати. Знайшли через три дні в єрусалимському храмі. Там Він розмовляв з учителями, і всі дивувались Його мудрості.

Одного разу Ісуса та Його учнів запросили на весілля в Кану Галилейську. Була там і мама Ісуса. Дізнавшись, що господарям не вистачило вина, Марія сказала про це своєму Синові. На прохання мами Ісус перетворив воду, яку слуги набрали у кам’яні посудини, у смачне вино. Це було перше чудо, яке вчинив Ісус.

Ісус дуже любив дітей. Він казав: «Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне». Ісус радів кожній нагоді поспілкуватися з дітьми. Розповідав їм про Бога. Молився, поклавши на них руки, оздоровлював і благословляв.

Одного разу Ісус вийшов на гору, щоб усі, що зібралися, могли Його чути і бачити. Там Він проповідував про те, як мають жити Божі діти, щоб бути по-справжньому щасливими, тобто блаженними.

Якось, коли Ісус проповідував, зібралося дуже багато людей. Лише чоловіків – тисяч зо п’ять. А ще були жінки і діти. Під вечір усі вже були втомлені та голодні. А з їжі апостоли знайшли тільки п’ять хлібів і дві риби. Принесли вони все це до Ісуса. І Він здійснив чудо! Поблагословив поживу, розламав хліби і дав апостолам, а ті роздавали людям, що відпочивали, сидячи на траві. Усі наситилися, ще й залишилося чимало.

Якось увечері Ісус звелів учням плисти човном на другий бік моря, а сам вийшов на гору, щоб помолитися. Уночі Ісус прийшов до апостолів, ступаючи по воді. Вони налякалися, подумавши, що то якийсь привид. Апостол Петро теж захотів пройтися морем. Вийшов із човна, ступив кілька кроків і почав тонути, бо налякався сильного вітру. Ісус простягнув йому руку і сказав, щоб Петро ніколи не сумнівався у своїй вірі.

Ісус учинив багато оздоровлень. Якось він прийшов Ісус у синагогу. А там був чоловік, який мав суху руку. Тож фарисеї питають Ісуса, чи можна оздоровлювати недужих у суботу. Ісус відповів, що кожна людина дуже вартісна для Бога, тому і в суботу можна чинити добрі справи, щоб позбавити недужого від страждань. А до того чоловіка Ісус сказав: «Простягни твою руку». Той простягнув руку, і вона враз стала здоровою.

Якось Ісус узяв апостолів Петра, Якова та Йоана і повів їх на високу гору. Там Ісус преобразився. Його обличчя засяяло, а одяг побілів. А невдовзі, коли Ісус говорив, із хмари пролунав голос: «Це Син мій улюблений, що я Його вподобав: Його слухайте». Налякані учні впали обличчям до землі. Ісус їх заспокоїв і попросив не розповідати нікому про побачене.

Одного разу Ісусові принесли вістку, що в селі Витанія занедужав Його друг Лазар, брат Марії та Марти. Але поки Ісус прибув туди, Лазар помер. Почувши це, Ісус заплакав, бо дуже любив його. Коли прийшов до гробу, то сказав, щоб відкотили камінь від входу. А тоді промовив: «Лазарю, вийди!» І сталося чудо: обмотаний полотном Лазар вийшов із гробу. Він воскрес!

За кілька днів до Пасхи Ісус верхи на осляті прибув до Єрусалиму. Люди зустрічали Його як Царя. Стелили перед Ним на дорогу свій одяг і пальмове гілля. «Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє!» – вигукували звідусіль.

Ісус знав, що вже наближається час Його страждань. Тож хотів востаннє відсвяткувати Пасху зі своїми учнями. Зібрались вони в одному домі на Тайну вечерю. Там Ісус установив таїнство Євхаристії. Він перемінив хліб і вино у свої Тіло і Кров і заповів апостолам чинити так само на спомин про Нього.

Пилат, бажаючи догодити натовпові, видав Ісуса на розп’яття. Вояки повели Його на середину двору, поклали на голову терновий вінок і глумилися над ним. А потім поклали на плечі хрест і повели на Голготу.

Заради спасіння всіх людей від гріха Ісус добровільно віддав своє життя, прийнявши страшну смерть на хресті. Сталося це у Велику п’ятницю на горі Голготі, на місці, що називається Череп.

Коли настав вечір Великої п’ятниці, побожний чоловік на ім’я Йосиф пішов до Пилата і попросив дозволу забрати тіло Ісуса, бо Він вже помер. Знявши з хреста тіло Ісуса, Йосиф обгорнув Його чистим полотном – плащаницею – і поклав у гріб, що був висічений у скелі. Вхід до гробу закрив великим каменем.

Своєю смертю на хресті Ісус відкупив людський рід від гріха, вирятував із пітьми аду. Він переміг смерть! На третій день Христос воскрес! Своїм воскресінням Син Божий відкрив нам небо.

Двоє учнів Ісуса йшли з Єрусалиму до села Емаус і розмовляли про те, що сталося з їхнім Учителем. До них наблизився воскреслий Ісус, слухав їхні розповіді, потім пояснював їм Святе Писання, але вони Його не впізнали. І тільки за вечерею, коли Ісус розламав і поблагословив хліб, у них ніби відкрилися очі. Учні повірили, що Ісус справді воскрес і був біля них.

Після свого воскресіння Ісус не раз являвся учням. А на сороковий день апостоли стали свідками того, як Ісус на хмарі знявся вгору. Божий Син повернувся на Небо до свого Отця. Але два мужі у білих одежах, що з’явилися біля апостолів, сказали, що Ісус знову прийде.

На п’ятдесятий день після воскресіння Ісуса, апостоли та Богородиця сиділи у світлиці. Раптом почувся шум, наче здійнявся буйний вітер. А тоді з’явилися вогненні язички і осіли на кожному з присутніх. Усі вони сповнилися Святим Духом і почали розмовляти різними мовами. Святий Дух – це Утішитель, якого Спаситель обіцяв своїм учням.

Одним із символів влади і слави царя є трон. Ісус – наш Цар. Його трон – це увесь сотворений світ – видимий і невидимий. У лівій руці Ісус тримає Євангеліє, а правою він усіх благословляє.

Ми віримо в єдиного Бога – Пресвяту Тройцю. Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий – це три Особи Пресвятої Тройці. На іконах Тройцю зображають в образі трьох ангелів.