Фільм Карла Теодора Драйера “Слово”
Данія, 1955
Так склалося, що з наближенням найголовнішого релігійного свята європейської людини ми підвищуємо духовну напругу фільмів, які переглядаємо. Десь так і в людині поступово загострюються найкращі риси, а буденні – відходять у тінь. Адже найголовніша місія мистецтва як продукту духовної праці – зробити так, щоб затримати такий стан якнайдовше.
Це надзвичайно складне завдання, з яким остаточно не можуть впоратися кращі таланти людства впродовж тисячоліть. Людина постійно падає з висоти духу у сферу тяжіння власних інтересів.
Данський режисер Карл Теодор Дрейєр – один з тих, хто боровся за людину своїм талантом. Він творив кіно, яке покликане рятувати людину від її матеріалістичних та меркантильних спокус.
Звичайно, не всі його фільми були такими. Однак в історії залишилось декілька з них, які, без перебільшення, змінили світ кіно. На його прикладі виросла ціла когорта сучасних режисерів (у тому числі Ларс фон Трієр). Але залишаються речі, які навіть вони не можуть повторити з такою ж силою, як першим це зробив Дрейєр. Мова йде про два його фільми: “Страсті Жанни д’Арк” та “Слово”, які стали неперевершеною класикою світового кіно.
Фільм “Слово” (Ordet) до сьогодні залишається одним з фокусів релігійно-філософських дискусій інтелектуалів про можливість віри у наш час. Цей фільм – яскравий приклад досконалої містерії кіно, яка здатна змінити не лише долю екранних героїв, але й людини-глядача.
Не виключено, що когось із вас…
Гран-прі Венеційського кінофестивалю, Золотий глобус за кращий іноземний фільм.
Олег Яськів,
директор Центру митрополита Андрея Шептицького УКУ,
кінознавець, засновник та редактор сайту «Простір кіно».
