На згадку 25-ї річниці

Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ 

“Вшановуючи сім’ю: Катехизм і Домашня Церква”

7-9 Липня, 2023, Львів

Єпископ Давид Мотюк

Голова Патріаршої катехитичної комісії

 

Вступне привітальне звернення

 

Дорогі учасники конференції, друзі,

Слава Ісусу Христу!

Від Його Блаженства і Синоду єпископів Української Католицької Церкви із надзвичайною приємністю і великою радістю вітаю вас на цій конференції, що відзначає 25-й ювілей Патріаршої катехитичної комісії.

Насправді це 27-ма річниця, якщо врахувати, що Патріарша катехитична комісія була заснована Синодом єпископів у 1996 році. Однак, спочатку через пандемію, а потім через війну в Україні, ми не могли відзначити цього ювілею аж до сьогоднішнього дня. Тож, як хтось міг би сказати, ми немовби святкуємо 25-у річницю комісії вже вдруге.

Ми пишаємося, що Патріарша катехитична комісія є найстаршою діючою комісією, яка служить Синодові і нашій Церкві.

Головним призначенням і завданням Патріаршої катехитичної комісії є загальна євангелізація і катехитична діяльність Української Католицької Церкви у цілому світі. Серед багатьох інших засобів, ми здійснюємо це через:

  • пропагування місійної діяльності Церкви шляхом формування активних учнів Христа;
  • застосування служіння Божого Слова (Біблійний апостолят);
  • Довідник? (може Правильник?) Української Католицької Церкви;
  • допомогу єпископам у заснуванні, здійсненні нагляду та координації катехитичного служіння у їхніх єпархіях;
  • пропагування і підтримку покликань, формування і постійну формацію катехитів (мирян, членів богопосвяченого життя, семінаристів, священиків і єпископів) у сферах євангелізації, біблійного апостоляту і катехитичного служіння;
  • приготування катехитичних джерел для людей різного віку і демографічного походження;
  • організацію катехитичних семінарів та конференцій.

Між нашими найновішими джерелами є справжні перлини: “Христос – наша Пасха: Катехизм Української Католицької Церкви” і “Ми йдемо з Христом: Катехизм для молоді.”

Реалізуючи місію і служіння Патріаршої катехитичної комісії, час проведений на цій ювілейній конференеції є відповіддю на прагнення Синоду єпископів 2022 року, щоб Церква здійснювала свою мандрівку спільно із сім’ями. Саме тому ми обрали тему “Вшанування сімей: катехиза і домашня церква,” як головний напрямок нашого зібрання.

У якості вступу, з намаганням задати тон нашій конференції, давайте замислимося над красою сім’ї, яку можемо досвідчити через народження нашого Господа і Пресвяту Родину.

Як ми читаємо у Євангелії від Луки, народження Ісуса сталось наступним чином: “Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю вселенну. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. Коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді” (Лк 2: 1, 4-7).

З народженням Ісуса, Бог вирішує народитися в людській сім’ї. Якими є наслідки цього рішення для вас і для мене?

На Всесвітній Зустрічі Сімей у Філадельфії, справжньому Святі Сімей, Папа Франциск наголосив на важливості сім’ї. Він вирішив не зачитувати свою заздалегідь написану промову, але натомість розповісти власними словами про питання, яке йому колись поставила дитина: «Що робив Бог перед тим як Він створив світ?»

А й справді, діти ставлять найкращі питання. Гадаю, що дитині було цікаво чи можливо Бог грав у футбол, чи лазив по деревах, чи може Він їв морозиво!

Відповідь Папи Франциска була надзвичайною! Він сказав: «Хочу вас запевнити, що мені досить важко відповісти на це запитання. Я відповів дитині: Перед тим як створити світ, Бог любив. [Бог просто любив]. Бо Бог є любов. Він мав в Собі дуже багато любові: Отець, Син і Святий Дух. Він був переповнений любов’ю. Ця любов була настільки великою, що Бог не міг бути егоїстичним чи зосередженим на Собі. Ця любов мусіла вилитись з Нього для того, щоб Він міг поділитись нею з кимось. І ось тоді Бог створив світ. Бог створив цей пречудовий світ, в якому ми живемо.»

І, з Вашого дозволу хочу додати кілька слів від себе, в Народженні Нашого Господа – в Його Воплоченні, Бог приймає тіло і стає одним з нас, народжується серед нас – Бог довіряє цю любов сім’ї, в якій Він народився. Дитина Ісус, який є любов’ю, народжується Марії і Йосифу. І сьогодні, для Вас і для мене, заново народжується Ісус, який є любов’ю, Він народжується в наших серцях і у цілому світі довкола нас. «Всю любов, яку Бог має в Собі, всю красу, яку Він вміщає в Собі, Він дає сім’ї. І сім’я є насправді сім’єю, коли вона відкриває свої руки і приймає всю цю любов.»

Папа Франциск продовжує: «Кожна християнська сім’я – подібно як Марія і Йосиф – мусить спочатку радісно прийняти Ісуса, слухати Його, говорити з Ним, прихистити Його, захистити Його, рости разом з Ним, і таким чином світ стане кращим місцем.»

«Зробімо місце для Господа в наших серцях і в наших днях. Саме так зробили Марія і Йосиф, і це не було легко: скільки труднощів їм довелось перебороти! Це не була несправжня чи нереальна сім’я.» Зараз під час пандемії, коли ми проводимо набагато більше часу разом як сім’я, ми знаємо це з власного досвіду. В сім’ях трапляються труднощі. Ми сперечаємося, ми сваримося. Однак з любов’ю, лише з любов’ю, ми можемо подолати наші труднощі.

Сім’я з Назарету – Ісус, Марія і Йосиф – закликає нас заново відкрити для себе покликання і місію сім’ї. Бог сотворив чоловіка і жінку і Він дав їм все. Він дав їм цілий світ! Тоді Бог започаткував сім’ю сказавши: ростіть, множтеся, обробляйте землю, щоб вона плодила і росла. Через сім’ю, сповнюється таємниця Сина Божого. Сотворення. Падіння. Відродження. Через народження нашого Господа, Бог приходить, щоб спасти світ. Ворота Раю є заново відкритими. Бог чекає на нас коло Райських Воріт, щоб ласкаво запросити нас додому.

З роками, я все більше і більше ціную свою сім’ю. Маму і тата, яких вже з нами немає. Моїх сестер. Мого брата. І їхні сім’ї. Я дорожу спогадами про минулі дні, спогадами, які я зараз створюю, спогадами сповненими радістю, надією і любов’ю, але й також смутком і втратами.

Я вдячний, що саме в моїй сім’ї, першій церкві, домашній церкві, були посіяні перші зерна віри. Мої батьки своїми словами і прикладом сповнювали місію любові, довірену їм Богом, ділились цією любов’ю між собою і навчали своїх дітей любити Бога і ближнього.

Відзначаючи ювілей нашою конференцією, заохочую Вас задуматись найперше над Пресвятою родиною, а, відтак, і над власними сім’ями. Визнайте, як це гарно, правдиво і добре бути сім’єю сьогодні, і якою незамінною є сім’я для життя цього світу, і для реалізації Божого плану спасіння людства.

Нехай Господь поблагословить Пресвяту Родину народжену у Вифлеємі. Нехай Господь поблагословить Вашу родину!

В часі нашої конференції і надалі, нехай Христос поблагословить Вас і Вашу сім’ю миром, любов’ю і радістю!

 

Молитва до Пресвятої Родини з

Пост-Синодального Апостольського Повчання

Amoris Laetitia

“Давайте вирушимо у мандрівку як сім’ї, крокуючи разом. Те, що нам обіцяно превищує нашу уяву. Не втрачаймо серця через наші обмеження, і ніколи не зупиняймося у пoшуках повноти любові і сопричастя, які пообіцяв нам Господь.” – Папа Франциск, Amoris Laetitia (Про любов у сім’ї), 325.

 

Ісусе, Маріє і Йосифе,

У Вас ми споглядаємо красу справжньої любові,

до Вас ми звертаємось з довірою.

 

Пресвята Родино з Назарету,

Допоможи, щоб наші сім’ї були місцем причастя і молитви,

правдивими школами Євангелія і малими домашніми Церквами.

 

Пресвята Родино з Назарету,

нехай наші родини ніколи не досвідчать насильства, відкинення та роздору,

нехай всі, що були зранені чи згіршені, знайдуть заспокоєння і зцілення.

 

Пресвята Родино з Назарету,

дай дам заново усвідомити святість і непорушність сім’ї

та її краси в Божому задумі.

Ісусе, Маріє і Йосифе,

ласкаво вислухайте нашу молитву. Амінь.