Режим карантину змусив мобілізуватися і шукати нових способів діяльності представників багатьох сфер, в тому числі освітніх. Загальноосвітнім навчальним закладам вдалося досить швидко знайти нові платформи для навчання. А як з цим завданням впоралися катехитичні школи та осередки?

Своїми думками про можливості катехизації в умовах карантину та власним досвідом праці у них ділиться о. Віталій Тарасенко, капелан фундації Мігрантес для церковних спільнот Генуї, Савони, К’яварі та околиць (Італія).

о. Віталій Тарасенко

Сьогодні єдиним джерелом існування нашої спільноти, нашим загальним спільним простором є віртуальний світ. Скажу відверто, ми не були готові до такої ситуації ні технічно, ні методологічно. До сьогодні ми не мали великого досвіду використання інтернет-простору у катехитичній діяльності. Особисто я навіть ніколи не вважав за необхідне серйозно звертати увагу на катехизацію через інтернет, бо найважливішим аспектом була і залишається жива спільнота. Переходити у віртуальний світ було вимушеним кроком.

У сьогоднішніх умовах в першу чергу ми маємо опертися на домашню церкву. Вся наша катехитична методологія сьогодні побудована на тому, щоб через спілкування онлайн з батьками і дітьми творити простір домашньої церкви. Без домашньої церкви все, що ми робимо і будемо робити у віртуальному світі, буде чистою формальністю, моментом споглядацьким чи індивідуалістичним. У кожному випадку це не буде добре. За допомогою інтернету нам потрібно дійти до живого спілкування. Віртуальний світ у цьому процесі має залишитися тільки інструментом. Тому наголошую ще раз – вся наша катехитична діяльність сьогодні є спрямована на те, щоб будувати домашню церкву, і щоб усі, особливо діти, в ній почувалися зручно.

Наші громади сьогодні спілкуються через Whatsapp. Катехити впродовж усього Великого Посту надсилають до батьків катехези і молитви, а батьки діляться ними з дітьми. Діти знають, що по усіх містах Італії (зокрема, в Генуї, Савоні, К’яварі) усі отримують ті самі матеріали (зараз щодня надсилаємо псалми, якими пропонуємо молитися) і всі роблять те саме. Цими щоденними розсилками з молитвами і методологічними порадами та підказками ми дуже полегшуємо батькам їх працю з дітьми, які теж залишаються дуже задоволеними. Також через Whatsapp діти отримують домашні завдання, які виконують, а потім надсилають катехитам свої відповіді і запитання (у формі відео-, аудіо- чи фото). Така співпраця дуже об’єднує. Зберігається почуття єдиної церкви, єдиної спільноти.

о. Віталій Тарасенко під час богослужіння вдома

Дуже гарним досягненням вважаю організацію трансляцій молитов, завдяки яким домашні церкви далі залишаються разом, об’єднані спільною молитвою. Нещодавно провели онлайн-хресну дорогу з дому однієї сім’ї з Генуї. Зараз готуємо хресну дорогу з храму. Усі зможуть долучитися до цієї загальної молитви через онлайн-трансляцію.

Хресна дорога з домашньої церкви в м. Генуі

Розпочали ще один маленький проект – щоденні зустрічі священника і катехитів з дітьми (звичайно, онлайн). Діти разом зі своїми батьками беруть участь у короткій онлайн-катехизі. Водночас там вони отримують маленькі легкі завдання, які можуть виконувати впродовж усього дня. Вкінці усі учасники моляться разом «Отче наш» і отримують від священника благословення на сімейний обід (зустрічі відбуваються в передобідній час). Батьки кажуть, що діти щодня дуже чекають на ці зустрічі.

Вчора також розпочали духовні зустрічі з молоддю через Zoom. Говорили про покаяння, про різницю між покаянням і сповіддю.

Звичайно, священникам і катехитам досить важко організувати свою діяльність в умовах карантину. Найперше через відсутність технічного забезпечення і методологічних матеріалів, які можемо використати для катехизації онлайн. Але Господь допомагає. І нехай Він благословить і допоможе кожному, хто зараз цим займаєтьсяІ

Допомагаймо один одному, щоб ми далі були одною Церквою!

Підготувала Юлія Козіброда