Щосекунди у світі друкують один примірник Біблії, а її щоденний тираж нараховує 32 876 екземплярів.
Щохвилини у світі продається 50 екземплярів Біблії. Саме через це вона отримала звання бестселера.
На сьогодні у друкованому варіанті існує близько 5 мільярдів цілого зібрання Біблії або її окремих книг.
З усіх книжок у світі найчастіше крадуть теж Біблію, що не дивно, враховуючи, скільки їх продається.
Біблія тримає рекорд за тривалістю її створення: книги, які входять до Біблії, писалися більше тисячоліття.
Біблія – це перший літературний твір, перекладений на іноземну мову, а згодом – на багато мов (сьогодні вона перекладена на більше ніж 2 400 мов світу).
Біблія – це перша книга, яка вийшла з друкарського верстата.
Це також найбільш переслідувана книга, починаючи від доби еллінізму і закінчуючи ХХ століттям. Але це також і найбільша святиня, судячи з того, як її переписували і оберігали.
Біблія стала джерелом натхнення для численних митців.
Уже дві тисячі років Біблія є предметом детального наукового дослідження. Без сумніву, ця увага дослідників і науковців збережеться, адже людина не здатна осягнути всієї глибини, яку містить Боже об’явлення.
Чому? Що є причиною такої популярності? У чому полягає таємниця Біблії? Звідки береться ця її здатність так глибоко впливати на історію світу і людей?
Біблія представляє певні істини, які споконвіку цікавили людину: про сенс її життя, про походження світу, про Бога. Біблія являє собою Істину в абсолютному її значенні.
Прислуховуючись до вістки Біблії, відкриваємо, що це щось більше від звичайного літературного чи історичного тексту: Біблія – це Слово Боже.
У цьому й полягає таємниця Біблії. Якраз тут криється причина її існування. Бог дав людям своє Слово, щоб воно могло лунати повсякчас наче вперше.
Якщо, читаючи Біблію, ми чуємо Слово Боже, звернене до нас, тоді Біблія стає нашою поживою.
Для нас, християн, Біблія набагато важливіша від її культурного впливу: через інколи незрозумілі події біблійної історії сам Бог промовляє до нас. Попри те, що Святе Письмо використовує людську мову, а його автори – є конкретними особами, Біблія є Божим Словом до нас. Тому, як християни, ми повинні шанувати і любити Святе Письмо та намагатися його зрозуміти.
Що представляє собою Біблія?
Попри те, що Біблію можна вмістити в одну книгу, вона не є цілісним твором: насправді це зібрання з 74 різних книг, що їх написали різні автори в різних стилях і з різних перспектив. її написання охоплює чимало століть і включає три різні мови: єврейську, арамійську і грецьку.
Більшість авторів не знали один одного, як і те, що їх твори будуть разом в одній палітурці.
Біблія поділена на дві неоднакові частини: перша, більша, називається Старим Завітом; друга – Новим Завітом.
Завіт – це союз. Християни бачать глибоку єдність між двома союзами, визнаючи, що перший є оголошенням, обіцянкою і підготовкою до другого. Тому в Біблії зберігаємо і почитаємо святі тексти єврейського народу і власні як єдину книгу, що містить у собі єдине Боже Слово і єдине спасіння, в ній проголошене і здійснене.
У Біблії існує одна наскрізна тема, яка поєднує книги в цілість: в усіх книгах можна побачити розвиток безнастанної історії любові Бога до Ізраїлю і Церкви. Кожний автор, незважаючи на відмінності доби, культури і літературного стилю, поділяє переконання, що присутність Бога можна досвідчити в людській історії і що Бог закликає людство відповісти Йому з вірою.
Боже Слово є живе. Таким його представляє усе Святе Письмо. Воно теж діє: Бог сказав і сталося (Бут 1,3).
Як читати Біблію?
Звичайно, можна читати з початку, як і будь-яку іншу книгу. Можна прочитати до п’ятої глави Буття, там натрапимо на перший родовід, закриємо і невідомо коли ще раз відкриємо, бо вирішимо, що це не для нас. Але все ж таки тим, хто починає її читати, варто почати з Євангелій.
Сучасній людині складно читати Біблію. Найперше тому, що це велика книжка. А сьогодні люди здебільшого читають заголовки останніх новин. Святе Письмо написане цілком по іншому. Так, в ньому є вражаючі місця, які здатні змінити наше світосприйняття, але все-таки там описуються події для роздумів, не щоб про них просто пам’ятати, але щоб в них заглибитися.
Не достатньо читати Біблію так, як читають будь-яку іншу книгу, написану людською рукою. Біблія – це свята книга, тому до неї потрібен особливий підхід.
На Святе Писання не потрібно дивитися тільки як на текст, продиктований Богом, в якому кожна фраза впала з неба. Будучи Словом Божим, Біблія одночасно є і словом людським, голосом натхнених Святим Духом людей.
Біблія – це не збірка повчань, а досвід Богопізнання.
Кожна дружба, кожні близькі взаємовідносини розпочинаються від того, що ми починаємо розповідати одне одному про себе. В іншому випадку можемо говорити про «знайомих», але не про «друзів». «Знайомий» – це людина, яку знаємо поверхово (наприклад, знаємо тільки, як виглядає чи де працює). Натомість під словом «друг» розуміємо особу, яку знаємо глибше (її вподобання, характер). Не стільки знаємо про неї, скільки знаємо її.
Бог прагне спілкування з нами, як з приятелями, як з друзями. Про все можна розповідати лише друзям. Однією з форм такого спілкування і такого об’явлення є Святе Письмо, Біблія, де Бог відкриває нам глибини Свого Серця.
Він запрошує нас до спілкування, до діалогу.
Але як цей діалог відбувається? Через розмову з Богом у молитві… Але і в молитві потрібно вміти слухати.
Як відносяться до себе молитва і Боже Слово? Цей зв’язок чудово показує святий Амвросій Медіоланський: «Коли молишся – говориш до Бога, коли читаєш Боже Слово – Він говорить до Тебе».
«Читаєш Боже Слово…» Боже Слово і Святе Письмо. Чи це одне і те ж? Святе Письмо можна взяти в руки… Чи так само зі Словом Божим? Святе Письмо містить Боже Слово, воно є Божим Словом, але у непрямий спосіб, і щоб його почути, людині потрібно зробити певні кроки, можна навіть сказати – зусилля, щоб позбирати його на сторінках Святого Письма.
Матеріали надав о. Ростислав Приріз (ліцензіат біблійного богослов’я)
