о. Євген Станішевський

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАТЕЯ 4, 18-23

Текст Євангелія і приготуванняНарисМолитва уривком

18Раз ідучи попри Галилейське море, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петро, й Андрія, його брата, що кидали сіті в море, бо були рибалки, 19і мовив до них:

– Ідіть за Мною, Я вас зроблю рибалками людей.

20І ті негайно кинули сіті й пішли за Ним.

21Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Івана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили сіті, і їх покликав. 22Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за Ним.

23І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи добру новину про царство і зціляючи всяку хворобу та всяку недугу в народі.

 

Приготування

    • Прочитати уривок Мт. 4, 18–23

1.2 Прочитати: Мр. 1, 16–20; Лк. 5, 1–11

  • Зробити аналіз:
    • Де відбуваються події?
    • Хто є головними героями?
    • Визначити сцени відносно подій та героїв.
  • Контекст: 4, 12–25

– Прочитати, проаналізувати зв’язок з уривком.

 

1.1 Повідомлення із контексту

Отримавши звістки про ув’язнення Йоана, Ісус повертається до Галилеї, де й розпочинає свою діяльність, проголошуючи наближення Небесного Царства. Своїм осідком обирає місто Капернаум, яке лежало на узбережжі Генезаретського озера. Через це місто проходили також і торговельні шляхи. Тому воно більше, ніж Назарет, підходило Ісусові для виконання його завдання.

Ісус проповідує те, що проповідував Йоан Хреститель, але між тими проповідями є й досить суттєва відмінність. На відміну від Йоана, який пророкував про наближення Небесного Царства, Ісус не пророкує, а робить пророцтво дійсністю.

Матей ще раз дає читачеві побачити виконання пророцтв (Ісаї) щодо Месії, які сповнюються в особі Ісуса з Назарету.

Ісуса зображено великим світлом для людей, що сиділи в темряві смерті, тому стає зрозумілим наслідування Його тими, кого Він покликав. Світло, що себе явило людині, стає для неї проводирем у темряві.

Євангелист описує покликання перших чотирьох учнів за допомогою двох паралельних ліній, кожна з яких містить чотири кроки (побачив, покликав, залишили все, пішли слідом). Два перші кроки стосуються особи Ісуса, два інші – людей.

Коли людина вирішує наслідувати Христа, вона тим самим стає його учнем. Тому Матей одразу після сцени покликання учнів показує Ісуса як того, хто дає моральний кодекс життя, якого мають дотримуватися його учні (Мт. 5, 1–12).

1.2 Читання тексту

18    Раз ідучи попри Галилейське море, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петро, й Андрія, його брата, що кидали сіті в море, бо були рибалки, і мовив до них:

Євангелист Матей показує Ісуса як такого, що сидить та навчає (Мт. 5, 1; 13, 1), також як такого, що перебуває в русі, навчаючи своїм життям. Дієслово сидіти – означає мати владу, бо сидять, навчаючи, ті, які мають владу (Мт. 23, 2), Ісус же навчає як повновладний (Мт. 7, 29). Але Ісус не лише сидить, Він ходить, Він прокладає дорогу, по якій мають іти його учні. Мало того, Він ото- тожнює себе з дорогою, що веде до Отця (Йо. 14, 6).

Ісус іде попри море. Грецьке слово θάλασσα (thalassa) означає море, його вжито вже в описі сотворення світу (Бут. 1, 10). Після потопу море, велике зібрання води, виглядало людині чимсь жахливим, з безодні якого немає во- роття.

Морські глибини розуміли як місце, де перебувають істоти, найбільш віддалені від Бога. Туди кидаються нечисті духи, яких вигнав з людей Ісус (Мт. 8, 32). Ісус же є тим, хто може панувати над розбурханою стихією безодні (Мт. 8, 26). Він може ступати поверхнею моря і воно не може Його поглинути, з волі Ісуса і маючи віру, людина може робити так само (Мт. 14, 25–33).

Ісус прийшов, щоб звільнити людину від рабства гріха, звільнити її з-під влади диявола. Тому проходження попри море може виглядати як натяк на нове творіння або на новий вихід.

Ісус побачив. Що означає побачити? Це означає доконану дію від дивитися пильно, шукати. Можна сказати, що погляд біжить туди, куди його спрямовує думка, і приносить їй те, до чого біжить.

Бог, коли творив світ, також дивився і бачив, що все створене Ним було добре. Він створив людину на свій образ (Бут. 1, 27) і хоче бачити її на свою подобу (Бут. 1, 26). Людина ж відійшла від Бога й почала ховатися від Нього (Бут. 3, 8), а Творець шукає її, його погляд біжить до людини, шукаючи своєї подоби. Він шукає зустрічі з поглядом людини, і коли два погляди зустрінуться, це означатиме, що людина побачила свій Зразок, до якого вона хоче уподібнюватися. Під час зустрічі двох поглядів без перешкод «ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є» (1 Йо. 3, 2). Тепер людині важко ясно побачити Боже лице, але настане хвиля, коли побачимо Його чітко (пізнаємо Його), так, як Він бачить нас (1 Кор. 13, 12).

Ісус, перебуваючи на березі моря, побачив двох братів. У цих кількох віршах чотири рази читаємо слово брат. Син Божий бачить людей як братів. Інакше бути не може, бо людина носить образ Божий, а Син Божий носить на собі людську природу.

Ці люди перебувають у морі і займаються такою справою, яка підкреслює, ким вони є. А є вони рибалками. Виконуючи свою працю, вони перебувають у човні, що рятує їх від безодні морської.

19    «Ідіть за Мною, Я вас зроблю рибалками людей».

Ісус кличе за собою. Він пропонує вийти на дорогу, якою Він сам є. Той, хто перебуває на ній, навіть коли навколо розбурхане море, може по ньому ходити, і безодня не може захопити його у свої обійми. Для того щоб перебувати на цій дорозі, треба вірити. Віра є тим чинником, що визначає належність до Ісусових учнів, належність до Нього самого, це є діло Боже (Йо. 6, 29). Людина, що виконує діло Боже, покликана бути рибалкою людей. Бути рибалкою означає знати, як витягати живі морські творіння із морської безодні. Бути рибалками людей означає працювати так, аби витягати з безодні людей, для яких вона не призначена, тобто рятувати їх від її полону.

20    І ті негайно кинули сіті й пішли за Ним.

Підкреслено невідкладність відповіді. Кожне рішення приходить у якусь певну хвилю, коли людина рішуче робить перший крок. Ця дорога, на яку вивів людину перший крок, ще буде мати різні перешкоди (сумніви та зневіру), але по ній розпочато рух.

Залишили сіті, тобто залишили те, що було для них дуже важливим до мо- менту, коли вирішили йти за Ісусом. Рибалка, який не мав сітей, не міг навіть мріяти про те, щоб упіймати велику кількість риби. Учні залишили ці засоби, які давали їм можливість жити фізично, лише задля того, що знайшли щось краще, знайшли джерело води живої і хліб життя вічного.

Людина перестала бути втікачем перед Господом. Починається новий період: людина починає наслідувати Слово Боже, починає крокувати за ним, отже, розпочинає чинити за Словом Божим. Ця хвиля, коли людина вирішує наслідувати Слово, що вийшло від Господа, стає початком будування себе на подобу того, хто її створив. Той, хто наслідує Ісуса, може це робити лише з любові. Адже наслідування Ісуса є відповіддю на Божу любов, якою Отець так по- любив людей, що свого єдинородного Сина послав у світ (Йо. 3, 16). Син Божий, що прийшов у світ, «полюбив своїх, тих, що були у світі, полюбив їх до кінця» (Йо. 13, 1). Ісус звертається до своїх: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте один одного!» (Йо. 13, 34).

Тому учень Ісуса пов’язаний узами любові зі своїм учителем і братами. Ста- ти досконалим у любові – означає наслідувати Ісуса, що веде до воскресіння і вічного життя. Необхідно докласти багато зусиль, щоб досягти мети (Флп. 3, 12), щоб відкрити себе повністю для Бога, який є любов, і могти сказати, що Христос живе у мені, як це казав апостол Павло (Гал. 2, 20).

21 Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили сіті, і їх покликав.

Знову два брати. Тепер число тих, кого покликав Ісус, є чотири. Гурт із чотирьох осіб, у якому кожен має брата і кожен має нагоду поширити вже відоме почуття братських стосунків на тих, хто є братом у Бозі.

Число чотири є числом, яке вказує на світову цілість (чотири головних напрямки: північ, південь, захід, схід; чотири пори року; за грецькою філософією, світ складався з чотирьох первнів: вода, земля, повітря, вогонь).

У Старому Завіті також вживано число чотири. З Едему витікала ріка, яка зрошувала сад і тоді розділялася на чотири течії (Бут. 2, 10). Єзекиїл бачить видіння чогось, що було подібне до чотирьох тварин, які нагадували людські подоби. У кожного такого створіння було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил (Єз. 1, 4–14). Згадано про чотири сторони світу (Єз. 7, 2) та про чотири небесні вітри (Дан. 11, 4).

В Одкровенні згадано про чотирьох істот всередині та навколо небесного престолу (Од. 4, 6), на якому сидить той, кому складають славу всі, що там перебувають.

Після свого другого приходу Син Людський пошле своїх ангелів, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба (Мт. 24, 31).

22    Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за Ним.

Як і у випадку двох перших братів, тут також поставлено наголос на миттєвій, невідкладній відповіді. Вони залишають човен, той засіб, який недозволяв безодні поглинути людину, а останній до якоїсь міри панувати над силами моря. Залишають також свого батька, що звався Заведей (від єврейського זבדיה – зевадейаг, що складається з двох слів: זבד (звд) – дарувати, дарунок, та скорочення יה (йг) від імені Божого יהוה (йгвг). Залишають Дарунок Бога, що був їм таким дорогим, задля того, хто дав їм цей Дарунок.

23 І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи добру новину про царство і зціляючи всяку хворобу та всяку недугу в народі.

Ісуса зображено в постійному русі. Він перебуває в пошуках людини, що потребує допомоги. Бо Він для того і прийшов у світ, щоб спасти тих, що загинули (Мт. 18, 11).

У час написання цього вірша вже сталося відокремлення християнської спільноти від юдейської, тому вжито присвійний займенник їхніх, що вказує на синагоги. Ісус діяв у двох напрямах: навчав словом та оздоровлював, що підтверджувало істинність навчання. Ці два чинники звіщали Добру Новину про прихід Божого Царства (Мт. 12, 28).

Матеріал для читання:

Чис. 9, 15–23; Мт. 13, 44–52; Еф. 1, 3–14; 4, 11–16; Кол. 1, 12–23.

Вступна молитва
Читання уривку

  • Тиша
  • Ділення словом чи віршем, що справили враження

Друге читання того ж уривку

  • Тиша
  • Ділення особистою звісткою Бога

Третє читання

  • Тиша
  • Ділення спонтанною молитвою на Боже слово