12. притча про вірного слугу 35-48

35. Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені. 36. Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає. 37. Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити. 38. І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони. 39. Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі. 40. І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.” 41. Тут Петро озвався: “Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх?” 42. А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці? 43. Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить. 44. Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком. 45. Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, – і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись, 46. то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю. 47. Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий. 48. А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.

КОМЕНТАР

БУДЬТЕ ПОДІБНІ ДО ЛЮДЕЙ,
ЩО ЧЕКАЮТЬ НА ПАНА СВОГО

12,35– 48

Закваскою фарисеїв є страх смерті, яка неминуче прийде, а закваскою Сина — очікування на нього, він бо дає нам життя не як панам, а як управителям, які користуються дарами Отця, щоб любити братів.

Лука об’єднує тут три невеликих притчі про пильність (вв. 35–  38; 39– 40; 42– 48), які закликають учнів до вірності, що «не спить» і діє в очікуванні славного повернення Господа.

в. 35 Нехай ваш стан буде підперезаний (в. 37). Це запрошення заправити поли одежі в пояс, щоб бути готовими до роботи (Лк 17,8) чи привести себе в стан бойової готовності, щоб бути готовими вирушити в дорогу і швидко йти (1 Цар 18,46; 2 Цар 4,29; Іов 38,3; Еф 6,14; 1 Пт 1,13). Такою є і «спорядженість в подорож» євреїв для святкування Пасхи (Вих 12,11).

–  і світла засвічені. Як у притчі про десять дів у Мт 25,1– 13.

в. 36 подібні до людей, що чекають на пана свого, … щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає (Од 3,20).

в. 37 Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! (пор. вв. 38.43). Не «уві сні» (Мр 13,36), як в Гетсиманському саду (Лк 22,45) чи як нерозумні діви (Мт 25,1– 13). Це ще одне з численних блаженств, проголошених Ісусом. Пор. «Засоби для розуміння» у вступі до Лк 6,20– 26.

–  Істинно кажу вам. Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 4,24.

–  Він підпережеться (пор. в. 35), посадить їх за стіл (букв. «дасть їм лягти біля стола», пор. «Засоби для розуміння» в Лк 7,36) і, приступивши, почне їм служити. Пор. Лк 22,27 і розповідь про вмивання ніг в Йо 13,1– 17.

в. 38 о другій чи о третій сторожі (посеред ночі чи перед світанком). Лука наводить, за єврейським звичаєм, другу і третю з трьох сторож. Натомість Мр 13,35, за римським звичаєм, згадує про чотири сторожі (фази) ночі: «ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці».

в. 39 коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій (Мт 24,43). Тут маємо нагадування про кінцевий прихід Господа (парусія). У 1 Сол 5,2.4: «Самі бо знаєте, що день Господній прийде, як злодій уночі»; «Та ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій» (пор. 2 Пт 3,10; Од 3,3; 16,15).

в. 40 не знаєте, о котрій годині (Мт 24,44; Од 3,3б; у Мр 13,36: «несподівано»)

–  Син Чоловічий прийде. Як суддя. Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 5,24.

в. 41 Тут Петро озвався. Він є речником апостолів (пор. «Засоби для розуміння» в Лк 9,20) і очікує на пряму відповідь, а Ісус відповідає іншою притчею.

в. 42 Хто ж це той вірний і кмітливий управитель. У мові Луки (пор. Лк 16,1– 8) він є завідувачем, особою, якій була довірена влада (пор. 1 Кор 4,1– 2). Натомість в Мт 24,45 він «є вірним та мудрим слугою» (пор. в. 43).

–  якого пан настановить над челяддю своєю. Мова виключно про завдання, а не про права і владні повноваження управителя. Це влада «позичена» (делегована), поки не прийде Господь.

вв. 43– 44 Щасливий той слуга (в. 37)… він його поставить над своїм маєтком (над «усім, що має»). Велика честь, але й велика відповідальність. Пор. притчу про десятьох слуг, в Лк 19,12– 27 (пор. Мт 25,14– 30).

в. 45 Коли ж слуга той. У Мт 24,48: «злий слуга».

–  скаже в своїм серці. Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 12,17.

–  і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись (Мт 24,49). Пор. Лк 12,19.

в. 46 то пан… відлучить його. Від гр. дієслова dichotoméo — розрізати наполовину, букв. «розітне його надвоє / розірве його на шматки»! (пор. Єр 34,18; Дан 13,55.59; пор. також Лк 19,27).

–  та й між невірними призначить йому долю. «Невірному» можна протиставити «вірного і кмітливого» з в. 42. У Мт 24,51: «і долю його з лицемірами покладе. Там буде плач і скрегіт зубів».

Подальші два останні вірші (вв. 47– 48) містяться лише в Євангелії від Луки.

в. 47 Той, що, знавши волю свого пана, … буде тяжко битий.

в. 48 А той, що її не знав…, буде мало битий. Ступінь відповідальності кожного залежить від того, як добре він знає волю свого пана (пор. Лк 16,10– 12).

–  Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають. Ця сувора пересторога випереджає в. 26 з притчі про десятьох слуг (Лк 19,12– 27; пор. також Лк 8,18).

Паралельні місця: Мт 24,43– 51

ПСАЛОМ 86-87

86. (85) Молитва побожних у злиднях

1. Молитва. Давида. Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий. 2. Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе. 3. Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу. 4. Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу. 5. Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають. 6. Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання. 7. У день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене. 8. Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла. 9. Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім’я. 10. Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний. 11. Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало. 12. Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім’я твоє навіки, 13. бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу. 14. О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають. 15. Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди. 16. О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї. 17. Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене
потішив!

87. (86) Месіянський Сіон – усіх народів матір.

Синів Кораха. Пісня. Псалом. Оселю свою на святих горах 2. Господь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети. 3. Преславні речі говорять про тебе, місто Боже! 4. Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, -«і ці там народились.» 5. А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує. 6. Господь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.» 7. Співатимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»