12. про дочасні блага 22-34
22. Далі сказав до своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся; 23. бо життя більше від їжі й тіло від одежі. 24. Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів! 25. Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть? 26. коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше? 27. Погляньте на лілеї як ростуть: не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них. 28. Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри! 29. І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться! 30. Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне. 31. Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться. 32. Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство. 33. Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить. 34. Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
КОМЕНТАР
НЕ ЖУРІТЬСЯ… ОТЕЦЬ ЖЕ ВАШ ЗНАЄ,
ЩО ВАМ ВОНО ПОТРІБНЕ
12,22– 34
Життя Сина не заражене тривогою володіння: воно керується довірою до Отця і діленням з братами.
Після шокуючих слів з Лк 12,20: «Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе», — Ісус, звертаючись до самих лише учнів, знову починає перестерігати, наскільки ілюзорним є переймання власним майбутнім шляхом нагромадження матеріальних багатств. Він заохочує не журитися і просить цілковито довіряти Богові, який є вірним і турбується про свій народ.
Цей уривок увійшов без суттєвих відмінностей (хоч і в іншому контексті) до Нагірної проповіді (Мт 6,25– 34).
в. 22 Не журіться (від гр. дієслова merimnáo: тривожитися, хвилюватися, журитися, тужити). Пор. в. 29 і Мт 6,25; пор. також Флп 4,6; 1 Пт 5,7.
– про життя ваше. У біблійному сенсі. Мова про цілу живу істо-ту, особу.
– що їстимете… Пор. Пс 127,2.
в. 24 Гляньте (в. 27). «Уважно спостерігайте», «вчіться від»…
– на круків (Іов 38,41; Пс 147,9). Це тварини, що віщують нещастя і вважаються нечистими (Лев 11,15; Втор 14,14), яким ніхто не дає їсти. Пташенят круків їхня мати покидає і вони відразу мають самі дбати про поживу для себе.
– нема в них ні комори, ні стодоли. Виразне посилання на безумного багача (Лк 12,18).
– а проте Бог (у Мт 6,26: «Отець ваш небесний») їх годує (Іов 38,41; Пс 147,9).
– Оскільки більше варті ви від птахів! (Мт 6,26б). Пор. в. 28 і Лк 12,6.
в. 25 Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть (= 50 см)? (Мт 6,27). У значенні вирости «літами» (Лк 2,52) чи «зростом» (пор. Лк 19,3).
в. 27 Погляньте (в. 24) на лілеї, як ростуть. Пурпурова анемона чи біла лілея, які ростуть в Галилеї, символ пишноти і процвітання (Ос 14,6).
– навіть Соломон… не вдягався так, як одна з них (пор. 1 Цар 10,4– 7; 2 Хр 9,3– 6).
в. 28 Коли, отже, траву на полі… Бог отак одягає. Пор. Пс 90,5– 6.
– то скільки більше вас (пор. в. 24б), маловіри! (гр. oligópistoi). Пор. Мт 6,30.
в. 29 І не побивайтесь, що вам їсти…, і не клопочіться! (пор. в. 22). «Перестаньте! Не перебувайте з нерішучим серцем» (від гр. дієслова meteorízo, терзати себе).
в. 30 Отець же ваш знає, що вам воно потрібне. Він завжди забезпечує щедро.
в. 31 Отож, шукайте його Царства. У Мт 6,33– 34: «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха».
в. 32 маленьке стадо. Біблійний образ Божого народу, «останку Ізраїля» (Чис 27,17; 1 Цар 22,17; Пс 23,1; 95,7; Іс 40,11; Єр 23,3– 4; 50,19; Міх 2,12– 13; 7,14), який Ісус застосовує тут до учнів (Йо 10,1– 16; 21,15– 17; Ді 20,28– 29; 1 Пт 5,2– 3).
– вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство (Дан 7,18). Пор. Лк 22,29– 30.
в. 33 Продайте ваше майно й дайте милостиню (Сир 29,10– 12; Ді 2,44– 45; 4,34– 35). Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 11,41 і тут далі «Напрямки для роздумів».
– Зробіть собі гамани, що не старіються (Мт 6,19– 20); невичерпаний скарб на небі… (в. 33; пор. Тов 4,8– 9; Лк 18,22).
в. 34 Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце (= Мт 6,21). Сап’єнціальне прислів’я.
Паралельні місця: Мт 6,25– 34; 6,19– 21
ПСАЛОМ 85
85. (84) Бог простив гріхи народу 2-4; молитва 5-8; спасіння близько 9-14
Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом. 2. Ти, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре. 3. Простив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні. 4. Стримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого. 5. Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові! 6. Чи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду? 7. Чи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі? 8. Яви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння. 9. Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля. 10. Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім. 11. Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою. 12. Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба. 13. Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій. 14. Перед ним ітиме справедливість і спасіння, – там, де він буде ступати.
