12. Пересторога супроти навчання фарисеїв 1-3; кого треба боятися 4-12
1. Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства. 2. Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось. 3. Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях. 4. Кажу вам, моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть. 5. Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам: Того бійтесь. 6. Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги? А ні один з них не забутий у Бога. 7. Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців! 8. Кажу вам: Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими. 9. Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими. 10. І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься. 11. Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати, 12. бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.”
КОМЕНТАР
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ФАРИСЕЙСЬКОЇ ЗАКВАСКИ
12,1– 12
Фарисейській заквасці протиставляється закваска Царства: одна ставить на перше місце власне «я», а інша — Бога; одна є ферментом смертельних тривог і страхів, а інша — довіри і синівського уповання.
Тут ще відчувається відгомін попередніх обвинувачень. Але Ісус вже звертається до учнів, яких згодом, у в. 4, назве своїми друзями (пор. Йо 15,13– 15). Темою уривка є: визнавати, тобто відкрито і відважно свідчити перед людьми Сина Чоловічого.
в. 1 Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.
– Закваска є джерелом нечистоти і зіпсуття (1 Кор 5,6– 8). У Мр 8,15: «Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!». У Мт 16,6.12: «закваски фарисейської і садукейської» (їхньої науки).
– Лицемірство. Це фальшивість, протиріччя між зовнішньою поведінкою і внутрішніми думками (пор. Лк 11,37– 44). Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 6,42 і «Напрямки для роздумів» в Лк 11,37– 54.
в. 2 Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося (Лк 8,17). Тому й початкове остерігайтесь набуває додаткового значення: «і викривайте…».
в. 3 те, що ви потемки сказали, почується при світлі (Лк 8,17). Діяльність апостолів перейде від етапу таємності (період переслідувань) до повної свободи звіщання (пор. Мт 10,27).
в. 4 моїм друзям. Це єдиний раз в Луки, коли Ісус так називає своїх учнів (пор. Йо 15,13– 15).
– Не бійтесь (в. 7). Це не релігійний страх, а звістка про те, що переслідування можуть призвести до пролиття крові, до мучеництва. Це запрошення бути сильними і витривалими.
в. 5 бійтеся того, що… має владу вкинути в пекло [букв. «у вогонь Геєнни»] (Мт 10,28 додає: «душу і тіло»).
Геєнна — це місце «незгасного вогню», і цей термін грецькою Лука вживає лише тут. Це долина Гінном (євр. «ge- ben- hinnòn») на південному заході від Єрусалима, де за часів царя Ахаза приносили в жертву хлопчиків на честь Молоха (пор. 2 Хр 28,3; 33,6); пізніше Йосія, щоб знечестити це знеславлене місце, зробив з нього звалище, де спалювали відходи з міста (2 Цар 23,10). Це символ місця, де відбувають своє покарання лиходії (Єр 7,31– 32; 19,6).
в. 6 Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги? Шаг (ас) — це грошова одиниця, одна шістнадцята динарія, що був денною платнею сільськогосподарського робітника. У Мт 10,29а: «Хіба не за шага продається пара горобців?».
– А ні один з них не забутий у Бога. У Мт 10,29б: «А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого». Пор. Іов 38,41; Пс 147,9.
в. 7 Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане (= Мт 10,30). Пор. Лк 21,18; Ді 27,34; пор. також 1 Сам 14,45; 1 Цар 1,52; Дан 3,94.
– Не бійтесь (в. 4): ви вартісніші за багатьох горобців! (в. 6; Мт 10,31). Пор. Лк 12,22– 32.
в. 8 Кожен, хто визнає мене (Мт 10,32– 33). ТОВ перекладає: «висловиться на мою користь». Це твердження повторюється в заперечній формі у в. 9.
– Син Чоловічий. Пор. «Засоби для розуміння» в Лк 5,24.
– визнає такого перед ангелами Божими (пор. Лк 15,10). Мова про Страшний суд у присутності ангелів, де Син Чоловічий буде не тільки суддею, як у Мт 25,31– 46, але передусім свідком захисту (пор. Іс 50,9; Рм 8,33– 34).
в. 9 Хто ж мене відречеться (Мт 10,33). Пор. Лк 9,26: «Хто б соромився мене» (Мр 8,38).
– того і я відречуся перед ангелами Божими. Пор. 2 Тм 2,12– 13.
в. 10 тому, хто хулитиме Святого Духа. Йдеться про затвердіння серця, про «наговорювання», про «спротив Духові Святому» (Ді 7,51). Мова про опір проголошенню доброї новини (прихід Сина Чоловічого заради спасіння), яке чинять апостоли (Ді 18,6), — це «відступництво»: добровільне зречення/відмова від власної віри після того, як отримали просвітлення від Святого Духа (Євр 6,4– 6; 10,26– 29).
Натомість у Мт 12,32 і Мр 3,29 (пор. Лк 11,15) богохульство полягає в тому, щоби приписувати Сатані діла, які Ісус чинить через Святого Духа.
вв. 11– 12 Коли вас приведуть… до влади (Лк 21,12), не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,
– бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити (Лк 21,14– 15; Мт 10,19– 20; Мр 13,11; Йо 14,26). Пор. Вих 4,12; Чис 22,35; Єр 1,9; пор. також Ді 25,13– 26.32.
Паралельні місця: Мт 10,26– 33; 12,32; 10,19– 20; Мр 3,28– 29; 13,11
ПСАЛОМ 81-82
81. (80) Літургійний гимн 2-6; пророче попередження в ім’я Бога 7-17
1. Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Асафа. 2. Ликуйте Богові, нашій силі! Здійміть веселі оклики Богові Якова! 3. Затягніть пісню, вдарте у бубон, у гусла милозвучні й гарфу. 4. Засурміть у ріг, як новий місяць настане, у повні – в день нашого свята. 5. Такий бо для Ізраїля закон, така установа Бога Якова. 6. Він це свідоцтво ще для Йосифа поставив, коли виступав проти землі Єгипту. Я чув незрозумілу мені мову: 7. «Я скинув з його плечей ношу, від коша увільнились його руки. 8. Візвав єси до мене в скруті, і я спас тебе; озвався до тебе з громової хмари; Я випробував тебе над Меріва-водами. 9. Слухай, народе мій, я тебе попереджаю: Коли б то ти, Ізраїлю, мене послухав, 10. щоб чужого бога не було у тебе і ти не поклонявся сторонньому богові! 11. Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипту; відкрий твої уста, і я їх наповню. 12. Але народ мій голосу мого не слухав, Ізраїль не хотів мене й знати. 13. І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі! 14. Якби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми, 15. я б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку: 16. Господні ненависники йому б лестили, їхня кара була б вічна. 17. Найкращою пшеницею я його нагодував би, медом із скелі його наситив би.»
82. (81) Доля несправедливих суддів
1. Псалом. Асафа. Бог стоїть серед Божої громади, серед богів він судить: 2. «Докіль судитимете не по правді й потуратимете безбожникам? 3. Судіть по правді бідного й сиротину, визнайте правду вбогому й бідоласі 4. Визвольте бідного й сіромаху, з руки грішників порятуйте!» 5. Вони не знають, вони не розуміють, у темряві блукають; хитаються усі землі основи. 6. Я мовив: «Ви – боги й сини Всевишнього усі ви. 7. Однак, помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь.» 8. Устань, Боже, судити землю, бо ти народами усіма володієш.
