Сьогодні усі розгублені. Бо ніхто нас не готував до того, як жити в умовах війни, як вберегти своїх дітей від зла і смертей. Так хочеться їх заховати, щоб не бачили і не чули того, що відбувається. Але ми не можемо відключити їх увагу і сприйняття, зате можемо дати теплі і міцні обійми та переконати у тому, що дорослі здатні їх захистити. А це найважливіше, що сьогодні потребують діти.
Діти і підлітки також сьогодні намагаються по-своєму захистити і берегти своїх дорослих – батьків, братів і сестер, вчителів, священників, сусідів. Намагаються самі вирішувати свої справи і давати собі раду зі своїми проблемами, щоб таким чином дати можливість дорослим вирішувати їх дорослі справи. Тому часто на питання: «Як ти?», відповідають: «Нормально».
Але сьогодні «нормально» – це означає переживати, боятися, відчувати тривогу, злість і навіть ненависть. І це важливо сказати дітям. Важливо дозволити їм пережити цей час. І важливо дати їм міцні стіни, відчуття безпеки принаймні у межах їх кімнати чи бомбосховища, в якому знаходяться.
Дитина буде почуватися у безпеці, якщо знайдеться хтось, хто присяде біля неї, наважиться подивитися в очі і на рівні її віку відповісти на усі-усі запитання. Навіть якщо дорослий сам не знає відповіді. Сказати: «Я не знаю, чому так відбувається» – це теж відповідь.
Дорогі батьки!
Не бійтеся! Ви – чудові батьки. Якщо ви подбали про безпеку дітей, якщо ваші діти є поряд з вами і ви думаєте про те, як їх захистити – означає, ви вже впоралися. Дайте їм свою руку, свої обійми, дайте їм можливість говорити. Проговорюйте з ними усі конкретні ситуації, які відбуваються. Запитайте, що вони відчувають, що думають, звідки беруть силу все це пережити. І прислухайтеся до того, що пропонують вам діти – прогулятися, погладити песика, заграти в гру. Дозвольте собі трохи переключитися від новин до своїх дітей. Наповніть спільний час гарними спогадами і планами на майбутнє. Навіть серед війни і окупації у вас будуть гарні моменти, які потім будете згадувати. А зараз – спробуйте разом співати, малювати, ліпити, кричати, битися подушками, плакати і обіймати одне-одного. Любіть, тому що любов дає непереможну силу!
с. Катерина, Згромадження Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя (МНІ); психолог, психотерапевт.
