1,1-26 Церква в очікуванні Утішителя
1.     «І будете моїми свідками» (Діяння 1,1-8)
2.     «Знявся угору» (Діяння 1,9-14)
3.     «Був разом з нами свідком його воскресіння» (Діяння 1,15-26)

2,1-8,3 – Звіщання Євангелія і зростання Церкви в Юдеї
4.     «Усі вони сповнилися Святим Духом» (Діяння 2,1-13)
5.     «Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли» (Діяння 2,14-36)
6.     «Всі віруючі були вкупі…» (Діяння 2,37-47)
7.     «Що ж маю, те тобі даю» (Діяння 3,1-10)
8.     «Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас і відвертав… кожного від поганих вчинків» (Діяння 3,11-26)
9.     «Він – отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі» (Діяння 4,1-12)
10.  «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, – розсудіть!» (Діяння 4,13-22)
11.  «Господи, споглянь… й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово» (Діяння 4,23-31)
12.  «Все в них було спільне» (Діяння 4,32-37)
13.  «Сатана наповнив твоє серце… Ти обманув не людей, а Бога» (Діяння 5,1-11)
«Й на вулиці виносили недужих…, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на кого-небудь з них упала»  (Діяння 5,12-16)
«Ідіть і… говоріть до народу всі слова життя цього» (Діяння 5,17-21)
14.  «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!» (Діяння 5,21б-33)
15.  «Щоб ви часом не стали противниками Бога» (Діяння 5,34-42)
16.  «Самі будемо пильно перебувати у молитві і служінні слова» (Діяння 6,1-7)
«Не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив» (Діяння 6,8-15)
17.  «Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому!» (Діяння 7,1-53)
18.  «Господи Ісусе, прийми дух мій!… Господи, не постав їм цього за гріх!» (Діяння 7,54 – 8,3)

8,4-40 – Звіщання Євангелія у Самарії
19.  «Радість же була велика в тім місті» (Діяння 8,4-8)
20.  «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий» (Діяння 8,9-25)
21.  «Вірю, що він є Син Божий» (Діяння 8,26-40)

9,1-31 – Об’явлення Христа Савлові
22.  «Хто ти Господи?… Я – Ісус, що його ти переслідуєш» (Діяння 9,1-19а)
23.  «І зараз же почав… проповідувати Ісуса, що він – Син Божий» (Діяння 9,19б-31)

9,32-43 – Звіщання Євангелія ап. Петра
24.  «Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань» (Діяння 9,32-43)

10,1-11,18 – Одкровення ап. Петрові щодо поган
25.  «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе» (Діяння 10,1-33)
26.  «Кожен, хто вірує в нього, через його ім’я одержує відпущення гріхів» (Діяння 10,34-43)
27.  «Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову» (Діяння 10,44-48)
28.  «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя» (Діяння 11,1-18)

11,19-11,30 – Християни в Антіохії
29.  «В Антіохії вперше учнів називано християнами» (Діяння 11,19-26)
30.  «Учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в Юдеї, допомогу» (Діяння 11,27-30)

12,1-25 – Переслідування християн в Юдеї
31.  «Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода» (Діяння 12,1-19)
32.  «В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави» (Діяння 12,20-25)

13,1–14,28 – Перша євангелізаційна подорож ап. Павла
33.  «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав» (Діяння 13,1-12)
34.  «І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим» (Діяння 13,13-43)
35.  «Ось ми звернемося до поган» (Діяння 13,44-52)
36.  «Увірувала велика сила юдеїв і греків» (Діяння 14,1-7)
37.  «“Устань на твої ноги просто!”. Той скочив і почав ходити» (Діяння 14,8-18)
38.  «Через багато страждань нам треба ввійти в Царство Боже» (Діяння 14,19-28)

15:1–35 – Єрусалимський Собор
39.  «Що Бог зробив через них» (Діяння 15,1-6)
40.  «Ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті» (Діяння 15,7-12)
41.  «Я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога» (Діяння 15,13-21)
42.  «Подобалось… Святому Духові й нам…» [Апостольський лист] (Діяння 15,22-35)

15:36-18,23 – Друга євангелізаційна подорож ап. Павла
43.  «Павло і Варнава розстались» (Діяння 15,36-41)
44.  «Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно» (Діяння 16,1-10)
«Господь їй відкрив серце так, що вона вважала на слова Павлові» (Діяння 16,11-15)
45.  «Що мені слід робити, щоб спастися?» (Діяння 16,16-40)
46.  «Цей власне є Христос, – той Ісус, якого я вам звіщаю» (Діяння 17,1-15)
47.  «Те, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю» (Діяння 17,16-34)
48.  «Не бійся, говори лиш, не мовчи» (Діяння 18,1-11)
«Привели його на суд» (Діяння 18,12-17)
49.  «Я знову до вас повернуся, як на те воля Божа» (Діяння 18,18-23)

18,24-21,14 – Третя євангелізаційна подорож ап. Павла
50.  «Аполлос … бесідував і навчав точно про Ісуса» (Діяння 18,24-28)
51.  «Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий» (Діяння 19,1-10)
52.  «Та й чуда неабиякі творив Бог руками Павла» (Діяння 19,11-20)
53.  «Зчинився чималий розрух з приводу путі (Господньої)» (Діяння 19,21-40)
54.  «Павло скликав до себе учнів, утішив їх і, попрощавшися з ними, вибрався в дорогу до Македонії» (Діяння 20,1-6)
55.  «Не тривожтесь, бо його душа в ньому» (Діяння 20,7-16)
56.  «Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами» (Діяння 20,17-38)
57.  «Таж я готовий не тільки бути зв’язаним, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса» (Діяння 21,1-14)

21,15-23,22 – Свідчення ап. Павла в Єрусалимі
58.  «Він розповів їм… те, що Бог учинив поміж поганами завдяки його службі» (Діяння 21,15-26)
59.  «Тоді тисяцький, наблизившися до нього, схопив його і звелів зв’язати двома ланцюгами» (Діяння 21,27-40)
60.  «Послухайте тепер мою оборону перед вами» (Діяння 22,1-21)
61.  «Цей чоловік – римський громадянин» (Діяння 22,22-29)
62.  «За надію у воскресіння мертвих мене судять!» (Діяння 22,30 – 23,11)
63.  «Деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву…» (Діяння 23,12-22)

23,23-28,16 – Свідчення ап. Павла дорогою до Рима
64.  «Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла» (Діяння 23,23-35)
65.  «Чоловік цей – зараза, що між усіма юдеями… збиває колотнечі» (Діяння 24,1-9)
66.  «Намісник дав знак Павлові говорити» (Діяння 24,10-21)
«Бажаючи ж юдеям догодити, Фелікс лишив Павла у в’язниці» (Діяння 24,22-27)
67.  «На кесаря покликаюся!» (Діяння 25,1-12)
68.  «Аґриппа сказав до Феста: «Я теж хотів би послухати того чоловіка» (Діяння 25,13-27)
69.  «Царю Аґриппо! Вважаю себе щасливим, що сьогодні маю виправдатись перед тобою» (Діяння 26,1-23)
70.  «Чи віруєш, царю Аґриппо, у пророків? Знаю, що віруєш» (Діяння 26,24-32)
71.  «Було вирішено, що маємо відплисти в Італію» (Діяння 27,1-8)
72.  «Ухопило корабель так, що він не міг іти проти вітру; ми пустилися навмання, і нас несло» (Діяння 27,9-44)
73.  «Тубільці поводилися з нами з неабияким милосердям» (Діяння 28,1-10)
74.  «Так прибули ми до Риму» (Діяння 28,11-16)

28,17-31 – Звіщання Євангелія ап. Павла у Римі
75.   «Павло скликав до себе знатніших юдеїв» (Діяння 28,17-22)
76.  «Це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують» (Діяння 28,23-29)
«Павло приймав усіх, що приходили до нього» (Діяння 28,30-31)