Доповідь с. д-р Луїзи Цюпи на міжнародній конференції «Християнська педагогіка: системи, досвід, перспективи», м. Львів, 5-6 липня 2019 р. Б.

«Бажання і відчуття організованості у навчанні та релігійному вихованні чітко прослідковується у служінні катехитів УГКЦ. Варто пригадати, що у довоєнний час, як і сьогодні, катехитичне служіння переживало свої виклики, труднощі, небезпеки як з боку офіційної ідеології, так і через недбальство та байдужість до цього важливого діла і місії Церкви: навчати і виховувати у вірі та передавати досвід віри.

Достатньо проаналізувати окремі послання щодо катехизації, щоб відчути дух того часу і якість катехизації, яка тоді відбувалася у школах під назвою «Викладання релігії» та на парафіях.

1. Передумови створення товариства катехитів УГКЦ

Впродовж довгого часу наші катехити працювали окремо. Однак задля  Божої слави, добра Церкви і народу на початку 20 століття вони об’єдналися в Товариство катехитів.

Перші публікації, присвячені заснуванню Товариства катехитів, зустрічаються ще у 1909 року. Так, на шпальтах найвпливовішого суспільно-церковного періодичного видання міжвоєнного Львова часопису «Нива» виходить публікація, присвячена передумові заснування Товариства катехитів, в якій автор (Я.Л.) розповідає про нагальну потребу заснування такого товариства. Перераховуючи аргументи, автор наголошує на тому, що українські вчителі мають свої різноманітні товариства, а катехити, які є «духовними вчителями», щойно тепер починають робити кроки у цьому напрямку.

 

Також у статті звертається увага на занедбаний стан катехизації у тогочасному суспільстві. Визнавали це і єпископи, і звичайні громадяни. Український клир замало катехизував або часто робив це всупереч існуючим нормам. Результатом стало незнання катехизму серед усього народу, починаючи від селянина, який через це легко потрапляв у радикалізм, і закінчуючи найбільш просвіченим прошарком тогочасного суспільства – університетською молоддю. У цьому автор бачить основну причину створення Товариства катехитів. Проте існували також інші, не менш важливі причини. Наприклад, необхідність організувати та систематизувати катехизацію. Адже не було єдиної навчальної програми, тому в одних народних школах, наприклад, учні вивчали Старий та Новий Завіти, а в інших – лише Новий. Така ж ситуація була із вивченням молитов. В статті наголошувалось також на недостатній кількості відповідних підручників, таблиць, зображень та мап. Автор критично характеризує тогочасні підручники з катехизації, називаючи їх «педагогічним анахронізмом». Догматика, зокрема фундаментальна, зовсім не відповідала потребам того часу. Зокрема, етика була заважкою для сьомого класу, а вивчення Старого Завіту – надто обширне, і т.ін. Причину такої ситуації автор статті вбачає у непрофесіоналізмі авторів підручників та у відсутності чіткої організації катехитичної діяльності[1].

Про плачевний стан катехизації, особливо катехизації молоді, читаємо також в публікації Є. Гузара, опублікованої в 1910 році у «Ниві»[2]. У цій статті автор пише про моральний занепад учнів народних шкіл, особливо старших класів, які «вже не такі, як раніше», бо пристають з молодечим запалом на всі тогочасні новітні ідеї, зокрема ті, які є ворожі католицькій вірі. Як вихід з цієї ситуації автор пропонує посилити катехизацію. Але для цього катехити самі повинні бути добре приготовленими та організованими. З цією метою потрібно організувати нове товариство, яке мало б  об’єднувати та координувати всіх катехитів.

Далі Є. Гузар наводить коротку передісторію створення Товариства. Ще у 1897 році катехити львівських народних шкіл заснували свій «кружок». Він проіснував майже 10 років і приніс чимало користі для катехизації шкільної молоді. Однак ця організація не могла належно відповідати на всі виклики, які постали перед катехитами та початку ХХ століття. Тому на засіданні комітету щодо діяльності катехитів восени 1907 року було вирішено створити нову організацію – Товариство катехитів. Зокрема, учасники засідання доручили комітетові підготувати статут Товариства, який був затвердженний на другому з’їзді катехитів восени 1909 року[3].

2. Ціль та завдання Товариства катехитів

Про цілі, завдання та структуру Товариства катехитів можна дізнатись із його статуту (Тут подаємо його повний текст). Діяльність Товариства, осідок якого був у Львові, охоплювала Галичину та Буковину. Згідно статуту, ціллю товариства було «підтримувати усі справи, які мають на меті вивчення релігії, релігійно-моральне виховання шкільної молоді та духовна і матерільна допомога катехитам». Для досягнення цього були визначені наступні напрямки діяльності[4]:

  • збори і з’їзди членів для аналізу і обговорення шкільних справ;
  • організація під проводом Товариства викладів, курсів, лекцій та педагогічно-катехитичних конференцій;
  • видавання часописів, підручників і творів катехитичного спрямування;
  • подання офіційних листів і петицій до законодавчих і виконавчих органів в справі навчання релігії і катехитів;
  • налагодження співпраці з іншими катехитичними товариствами;
  • пошук відповідних фондів для фінансування потреб організації.

Всі члени Товариства катехитів поділялися на звичайних і почесних. Звичайними членами Товариства могли бути університетські професори, катехити всіх середніх та народних шкіл, а також священники, які займалися справами виховання і навчання релігії. Почесними членами були катехити, які входили до складу Головного відділу Товариства, а саме – обраний на загальних зборах голова Товариства, вісім членів відділу і троє заступників. Засідання відділу відбувалося раз у місяць, загальні збори Товариства – раз у рік. Головний відділ відповідав за організацію реколекцій та збирав і подавав питання для опрацювання спеціальним комісіям Товариства (секціям).

Члени Товариства, які проживали не у Львові, утворювали місцеві осередки (якщо в одному місці проживало принаймні троє членів Товариства). Вони обирали між собою свого представника, який співпрацював із Головним відділом: подавав йому петицію про заснування осередку і просив підтвердження, пересилав внески членів Товариства, а також – звіти про діяльність місцевого осередку зі своїми пропозиціями та зауваженнями.

Таким чином Товариство охоплювало усіх катехитів з усіх категорій шкіл, а вже у самому Товаристві представники різних категорій шкіл утворювали відповідні секції[5].

З благословення Слуги Божого митрополита Анрея, на загальних зборах Товариства катехитів, які відбулися 1 листопада 1910 року, вирішили створити постійний друкований орган організації – «Катехитичний місячник». Першим редактором видання став о. Іван Туркевич. Створення постійного друкованого органу стало важливою віхою в історії розвитку організації, оскільки дало можливість отримувати найновішу інформацію щодо катехизації і сприяло катехитично-педагогічному навчанню[6].

Згодом через незначне фінансування «Катехитичного Місячника» та невелику кількість передплатників (у трьох греко-католицьких єпархіях тоді працювало лише 160 катехитів) було вирішено видавати «Місячник» як безкоштовний додаток до часопису «Нива».

 

3. Значення Товариства катехитів для організації катехитичного служіння в Церкві

Слід наголосити на великій ролі Товариства катехитів в історії релігійного навчання і виховання українців у довоєнний період. Про важливість його діяльності свідчить велика кількість опрацьованих і виданих ним катехизмів та різнотематичних матеріалів для вивчення релігії у школах. Окремої уваги заслуговує катехитична діяльність відомих священиків, які належали до Товариства катехитів, зокрема, о. Євген Гузара та інших.

Слід зауважити, що ця сторінка історії нашої Церкви наразі залишається недослідженою. Тому дуже заохочую зацікавлених до написання наукових праць щодо діяльності Товариства катехитів та його учасників зокрема.

На жаль, актуальний стан катехитичного служіння в нашій Церкві не дуже відрізняється від того, про який ми тільки що почули. Однак треба визнати великий поступ і жертовність катехитів-мирян, які присвячують свій час і талант піднесенню духовного та релігійного виховання в УГКЦ. Дякувати Богу, майже у всіх наших єпархіях катехитичне служіння є організованим. Релігійні заклади здійснюють постійну підготовку нових катехитів. Опрацьовуються катехитичні програми. Однак багато ще потрібно зробити. Зокрема, потрібно опрацювати методику викладання катехизму. Також постійного оновлення потребують катехитичні підручники.

Тому пропоную, щоб учасники нашої конференції розглянули доцільність створення (чи швидше відновлення) Товариства катехитів на всецерковному рівні, метою якого має бути згуртування фахівців з катехизації та катехитів-практиків, щоб ми могли організовано аналізувати виклики у християнському вихованні та знаходити механізми розв’язання труднощів, ділитися досвідом та висвітлювати катехитичну діяльність нашої Церкви у всьому світі.

Колись до Товариства катехитів, яке існувало у першій пол. ХХ століття, належали тільки священники, які займалися катехизацією. Однак пізніше праведний митрополит Андрей Шептицький звернувся із закликом до мирян: «Дорогі брати і сестри! Поможіть нам, священикам, поможіть мені, Вашому Архієпископові, поширити між людьми, а передовсім поміж молодими людьми, знання святої віри, знання катехизму. Це найліпший спосіб причинитися по своїх силах до душпастирської праці в Церкві, це найкращий спосіб виконати самим          ділом християнську любов до ближнього, а тим покажете також і       найкращу та найбільшу любов до свого народу»[7].

Сьогодні існує велика необхідність в об’єднанні катехитів нашої Церкви. Хай у цьому допоможе нам Господь і заступництво блаженної матері Йосафати, яка докладала великих зусиль для того, щоб Ісуса знали і любили, і тому часто з присутніми говорила про Його любов. Вона чітко бачила потребу починати християнське виховання від кореня, а саме – від доброго виховання молоді, щоб вже змалку дитина вчилася пізнавати і любити Бога, молитися, любити, думати, робити добро й уникати гріха».

 

[1] Див.: Я.Л., «Товариство руских катехитів» // Нива, т. 6, 21 (1909) 721-722.

[2] Див.: Є. Гузар, «В справі заснованим Товариства катехитів» // Нива, т.7, 12 (1910) 379-384.

[3] Див.: Є. Гузар, «В справі засновання Товариства катехитів» // Нива, т. 7, 12 (1910) 380.

[4] Докладніше про цілі та методи роботи Товариства див.: Я. Л., «Товариство руских катехитів»  // Нива, т. 6, 21 (1909) 723.

[5] Я. Л., «Товариство руских катехитів»  // Нива, т. 6, 21 (1909) 723.

[6] І. Туркевич, «Товариство катехитів» // Нива. Додаток «Катехитичний Місячник», 1 (1911)  3-4.

[7] Митрополит Андрей, «Пастирське послання до духовенства» (1937 р.) // Митрополит Андрей. Пастирські послання. т. 2, 1918-1939,  Львів: Видавничий відділ «Артос» фундації «Андрей» 2009, 361-362.